№ 37214962, 11.02.2014, Kyivskyi District Court of Simferopol

Справа № 123/161/14-а

Номер провадження 2-а/123/53/2014

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 року Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку щомісячного грошового утримання та про зобов'язання здійснити виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду у порядку адміністративного судочинства до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим з позовними вимогами про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку щомісячного грошового утримання та про зобов'язання здійснити виплати відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», мотивуючи позов тим, що вона є суддею Севастопольського Апеляційного господарського суду у відставці з 28 серпня 2007 року. Відповідно до Постанови ВР України за № 1116-У від 01.06.2007 року позивач було звільнено з посади першого заступника голови Севастопольського Апеляційного господарського суду АР Крим у зв'язку із поданням заяви про відставку, було встановлено щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з довідкою Севастопольського Апеляційного господарського суду АР Крим заробітна плата, що враховується при призначенні щомісячного грошового утримання суддям у відставці ( з урахуванням займаної посади) з 01 січня 2013 року складає 22079,25 грн.

Однак відповідач неправомірно відмовив в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суді в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

ОСОБА_1 просит визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суді Апеляційного господарського суду АР Крим у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суді Севастопольського апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з врахуванням всіх доплат та надбавок з 01 січня 2013 року, без обмеження граничного розміру, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою суду від 11.02.2014 року в частині вимог про зобов'язання здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суді Севастопольського апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з врахуванням всіх доплат та надбавок за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення на позов надані з боку Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 01.06.2007 року № 1116-V ОСОБА_1 з 28 серпня 2007 року була звільнена з посади судді Севастопольського апеляційного господарського суду. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці на підставі довідки Севастопольського апеляційного господарського суду.

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя листом № 5/3625 від 24.07.2013 року на письмове звернення позивача щодо перерахунку пенсії, надало відповідь про неможливість перерахунку пенсії, оскільки органи пенсійного фонду України здійснюють тільки призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання суді.

Спеціальним законом, що регулює гарантії соціального захисту суддів є Закон України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно п. 1 ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року (далі - Закон № 2453) суддівська винагорода регулюється цим Законом і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно, з урахуванням ЗУ "Про державний бюджет на 2013 рік".

Відповідно до частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону України від 08.07.2011 р. N 3668-VI передбачалось, що виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року встановлено, що підлягають застосуванню частини 1, 2 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668 як такі, що не суперечать Конституції України; частина 3 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, яка суперечить Конституції України‚ не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Натомість підлягає застосуванню частина 3 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Перше, друге, трете речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 у редакції Закону № 3668, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Проте підлягають застосуванню перше речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668, а саме: "Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку"‚ та четверте речення частини 5 статті 138 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом № 3668, а саме: "Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Дія статті 2 Закону № 3668 не поширюється на Закон № 2453. Дія абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668 не поширюється на правовідносини щодо виплати суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, зокрема, зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Зміст ст. 138 Закону № 2453 в редакції, яка діє внаслідок прийняття рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03 червня 2013 року, чітко та однозначно встановлює співвідношення та залежність розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Існуюче формулювання змісту статті зазначеної закону є цілком достатнім для того, щоб зробити висновок, що зміна розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, є достатньою підставою для зміни розміру відповідного місячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Забезпечення суддів регулюється розділом IX закону № 2453.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону №2453 суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст. 129 Закону № 2453 суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Таким чином поняття суддівської винагороди, визначене ч.2 ст. 129 Закону №2453, є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 129 закону №2453, слід зробити висновок, що іншого визначення поняття грошового забезпечення суддів діюче законодавство не передбачає.

При цьому Закон №2453 не містить жодних обмежень щодо включення будь-якого з вищезазначених елементів суддівської винагороди до складу довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи вищевикладену позицію суду, щодо співвідношення та залежності розміру місячного довічного грошового утримання судді у відставці від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, слід зробити висновок щодо необхідності проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з усіх складових суддівської винагороди, передбаченої ст. 129 закону № 2453.

Таким чином, суд дійшов до висновку щодо обов'язку відповідача нараховувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотримані суми довічного грошового утримання в розмірах, передбачених ст.. ст.. 129, 138 Закону № 2453-VI, з виплатою передбачених законодавством доплат та надбавок, починаючи з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

З урахуванням матеріалів справи, вимог законодавства, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Підстав для застосування негайного виконання рішення суду судом не вбачається, так саме, як і підстав для застосування положень ст. 267 КАС України.

На підставі Закону України «Про статус суддів», керуючись статтями 160-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя щодо відмови в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до розміру заробітної плати працюючого судді починаючи з 30.06.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмір 68,82 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тонкоголосюк О. В.