№ 3710948, 16.12.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2008 р.

10:30

Справа № 13/157/08

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю –спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями “Євролакт”, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58-А.

до відповідача

Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пр. Братів Іпатових, 6-А.

про

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2008 року № 0000042302/0.

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Представник не з»явився.

Від відповідача

Вдовіченко О.Г.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю – спільне Українсько-Бельгійське підприємство з іноземними інвестиціями “Євролакт” (надалі –позивач) звернулось до суду з позовною заявою та з урахуванням уточнень від 10.12.2008 року просить визнати протиправним і скасувати прийняте Вознесенською об’єднаною державною податковою інспекцією (надалі –відповідач) податкове повідомлення-рішення від 20.05.2008 року № 0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 4666,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що сума відшкодування розрахована у відповідності з законодавством, а відповідачем при прийнятті рішення порушено п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає прийняте податкове повідомлення–рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, та зазначає у запереченнях, що суми бюджетного відшкодування були зменшені контролюючим органом правомірно у зв’язку з наявністю даних, що в ланцюгу постачання є суб’єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності, оскільки згідно довідки від 22.03.2007 року № 568/2-23-03-32552986, складеної ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за наслідками перевірки Корпорації з поводження з небезпечними відходами з питань взаєморозрахунків з ТОВ СП «Євролакт», не визначено постачальників, у яких підприємство придбало продукцію.

Крім того, відповідач зазначає, що Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, у зв’язку з чим право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив.

Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з підприємством Корпорація з поводження з небезпечними відходами за листопад 2006 року.

За результатами перевірки товариства (акт № 9-23/32332395 від 20.05.2008 року) відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2008 року № 0000042302/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на 4666,00 грн., у зв’язку з порушенням підприємством п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п. п. 7.7.1., 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість”.

До наведеного висновку контролюючий орган дійшов в ході перевірки встановивши, що підприємство - постачальник Корпорація з поводження з небезпечними відходами , яке повинно було включити до податкових зобов’язань та сплатити до бюджету податок на додану вартість, таку суму в податковій декларації з ПДВ в рядку «податкове зобов’язання» не відображало та, відповідно, податок до бюджету не сплачувало, а тому відсутня надмірна сплата податку до бюджету, що є обов’язковою умовою для виникнення права на відшкодування податку, як це передбачено нормами Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”.

Товариство, не заперечуючи фактичні обставини (обсяг і вид господарської операції), встановлені перевіркою і арифметичний розрахунок суми, зазначеної в рішенні, звернулося з позовом про скасування рішення.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по листопаду 2006 року, в якому у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, проводилась виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2006 року, що підтверджується наданим позивачем актом від 16.02.2007 року № 5-23/32332395.

Крім того, фактичні обставини, за наслідками яких податковою службою прийнято рішення, а саме здійснення господарських операцій між ТОВ «Євролакт»та Корпорацією з поводження з небезпечними відходами сторонами не заперечуються.

Відповідно до п.1.8 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Одним з випадків, за наявності якого повертається сума надмірної сплати податку на додану вартість, передбачена п.7.7 ст.7 Закону України №168.

Бюджетному відшкодуванню, згідно з цією статтею, підлягає частина від'ємного значення між податковим зобов’язанням і кредитом, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам, а не факт сплати податку до бюджету постачальниками.

Таким чином, неправильне тлумачення податковою службою діючого законодавства призвело до прийняття податковою службою неправомірних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Вознесенської ОДПІ у Миколаївській області від 20.05.2008 року № 0000042302/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ СП “Євролакт” (Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Молодогвардійська, 58-А, ЄДРПОУ 32332395) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко