Україна
ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2014 року Справа № 407/578/2012
п/с № 2/174/10/2014
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,
в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Пелипас Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна,
У С Т А Н О В И В:
Згідно резолютивної частини рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 25.01.2014 року, у цивільній справі № 407/578/2012, п/с № 2/174/10/2014, суд вирішив:
«Позов задовольнити в повному обсязі.
1.Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к НОМЕР_3, зареєстрованого за місцем проживання по АДРЕСА_1, в житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2.В порядку спадкування за законом розділити, належне спадкодавцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкове майно в натурі, відповідно до висновку Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 616/617-13 від 10.10.2013 року, за першим варіантом поділу спірного спадкового майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, і виділити позивачу, ОСОБА_1, як власнику 1/2 частки домоволодіння, квартиру НОМЕР_4 в житлового будинку з наступними приміщеннями: в веранді приміщення 2 (8,3 м2) - веранда; в житловому будинку приміщення 3 ( 13,8 м2) - житлова кімната; приміщення 4 (7,8м2) - житлова кімната, - всього площа квартири НОМЕР_4, яка виділяється ОСОБА_1, як першому власнику 1/2 частини домоволодіння, складає 29,9 м2, що менше від ідеальної 1/2 частки (29,95 кв.м.) на 0,05 м2.
3. Виділити ОСОБА_1, за першим варіантом поділу житлового будинку, як першому власнику 1/2 частини домоволодіння, наступні надвірні будівлі та споруди, в тому числі загального користування: літня кухня літ «Б-1»; ґанок літ. «б»; вбиральня літ. «В-1»; 1/2 частину огорожі №1; 1/2 частину водопроводу №2; 1/2 частину хвіртки №3; 1/2 частину огорожі №4; 1/2 частину огорожі №5; 1/2 частину мощення І.
4. Відповідно до висновку Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 616/617-13 від 10.10.2013 року, за другим варіантом поділу спірного спадкового майна, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, відповідачу, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці м. Києва, і/к НОМЕР_5, зареєстрованій за місцем проживання, по АДРЕСА_3 як другому власнику 1/2 частки домоволодіння, виділити квартиру НОМЕР_6 в жилому будинку з наступними приміщеннями: в тамбурі приміщення І (3,7 м2) - тамбур; в веранді приміщення 1 (4,5 м2) - коридор; приміщення 8 (2,8м2) - санвузол; в житловому будинку: приміщення 5 (8,2 м2) - житлова кімната; приміщення 6 (6,2 м2) - кухня; приміщення 7 (4.6 м2) - коридор, - всього площа квартири НОМЕР_6, яка виділяється ОСОБА_2, як другому власнику 1/2 частини домоволодіння, складає: 30,0 кв.м, що більше від ідеальної 1/2 частки ( 29,95 кв.м) на 0,05 кв.м.
5. Виділити ОСОБА_2, як другому власнику 1/2 частини домоволодіння, наступні надвірні будівлі та споруди, в тому числі загального користування: ґанок літ. «а1»; гараж літ. «Б-1»; сарай літ. «Г-1»; огорожа №7; хвіртка №8; ворота №6; фундамент під будівництво II; 1/2 частину огорожі №1; 1/2 частину водопроводу №2; 1/2 частину хвіртки №3; 1/2 частину огорожі №4; 1/2 частину огорожі №5; 1/2 частину мощення І .
6. Зобов'язати відповідача, ОСОБА_2, сплатити позивачу, ОСОБА_1, як власнику 1/2 частини домоволодіння, грошову компенсацію у розмірі - 3577,5 грн., як різницю від ідеальної 1/2 частини вартості спадкового майна (97251 грн.)
Судові витрати у справі, в виді судового збору - 972.51 грн., та витрати з оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи (висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 616/617-13 від 10.10.2013 року) - 2937.60 грн., - всього на загальну суму - 3910.11 грн. (три тисячі дев'ятсот десять гривень 11 копійок), покласти на відповідача, ОСОБА_2, стягнувши з нею цю суму - 3910.11 грн. на користь позивача, ОСОБА_1, для відшкодування зазначених судових витрат.».
Згідно мотивувальної частини рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 25.01.2014 року, у цивільній справі № 407/578/2012, п/с № 2/174/10/2014, суд зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» і доходить висновку, що судові витрати в виді судового збору - 972.51 грн. за задоволені майнові вимоги, та витрати з оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи (висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз № 616/617-13 від 10.10.2013 року) - 2937.60 грн., - всього на загальну суму - 3910.11 грн. (три тисячі дев'ятсот десять гривень 11 копійок), слід покласти на відповідача, ОСОБА_2, стягнувши з неї цю суму - 3910.11 грн. на користь позивача, ОСОБА_1, для відшкодування зазначених судових витрат, та в дохід держави України, додатково, слід стягнути з неї судовий збір за задоволену немайнову вимогу (вселення) у розмірі - 243.60 грн.».
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явилися, проте були повідомлені про час, дату та місце судового засідання належним чином.
Згідно п. 4 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Дослідивши матеріали справи та прийняте у справі рішення, суд встановив, що при винесенні вищезгаданого рішення судом не в повному обсязі вирішено питання про судові витрати, внаслідок чого в резолютивній частині рішення не зазначено про додаткове стягнення з відповідачки судового збору в дохід держави України за задоволену немайнову вимогу (вселення) у розмірі - 243.60 грн., обґрунтування щодо якого міститься в мотивувальній частині рішення суду.
Керуючись ст. ст. 208-210, 220, 222,223, 293-294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В цивільній справі № 407/578/2012, п/с № 2/174/10/2014, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна, винести наступне додаткове рішення стосовно розподілу судових витрат:
«Стягнути з відповідачки, ОСОБА_2, в дохід держави України, додатково, судовий збір за задоволену немайнову вимогу (вселення) у розмірі - 243.60 грн.».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам та їх представникам.
Головуючий суддя Г.І. Шаповал
The court decision No. 36945289, Vilnohirsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 03.02.2014. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 407/578/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: