№ 1-кс/262/15/2014
УХВАЛА
29 січня 2014 року Пролетарський райсуд м. Доненька в складі :
головуючого слідчого судді Семіряд І.В.
при секретарі Дутчак І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька клопотання ст. слідчого СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в ДО Швець А.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Донецьку, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, учня 9 класу ЗОШ № 138 м. Донецьку, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1, раніше судимого :
- 10.10.2013 року вироком Пролетарського райсуду м. Донецька за ст. 186 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст..ст. 75, 76, 104 КК України, з звільненням від призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на 1 рік та покладенням відповідних зобов»язань,-
за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України,-
за участю :
прокурора Брущенко І.О.
ст.. слідчого Швець А.В.
захисника ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_2
законного представника підозрюваного ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
28.01.2014 року ст. слідчий СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України Швець А.В., за погодженням з прокурором прокуратури Пролетарського району м. Донецьку Брущенко І.О., звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 09.01.2014 року, приблизно о 22 годині 20 хвилин, неповнолітній ОСОБА_2, який 10.10.2013 року був засуджений Пролетарським районним судом м. Донецька за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та вироком суду, який набрав законної сили, призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, в період іспитового строку, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, яке розташоване в холодильнику, розташованого біля торгівельного ларьку, котрий знаходиться біля буднику №29 по вул. Щетініна у Пролетарському районі, м. Донецька, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розподіливши ролі, згідно з яких, ОСОБА_7 мав стояти біля ларьку, та спостерігати, щоб ніхто не йшов у бік ларьку, та в разі тривоги, попередити їх. ОСОБА_2 мав стояти біля входу до ларьку, та не давати можливості вийти продавцю. ОСОБА_6 мав відкрити холодильник, та викрасти слабоалкогольні напої. Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на викрадання чужого майна, та розпланованих ролей, ОСОБА_7 стояв біля ларьку, та спостерігав, щоб ніхто не йшов у бік ларьку, ОСОБА_2 став біля входу до ларьку, притиснув двері, не давав можливості відчинити їх продавцю, ОСОБА_6 підбіг до холодильнику з напоями, шляхом пошкодження замку відчинив двері холодильнику та відкрито викрав чуже майно, яке належало ОСОБА_8, а саме:
- слабоалкогольним напоєм «Ягуар», об'ємом 0,5 літра, у кількості 6шт., вартістю 9 гривень 45 копійок за кожну, на загальну суму 56 гривень 70 гривень;
- слабоалкогольним напоєм «Ягуар», об'ємом 0,33 літра, у кількості 5шт., вартістю 9 гривень за кожну, на загальну суму 45 гривень;
- слабоалкогольним напоєм «Рево», об'ємом 0,5 літра, у кількості 7шт., вартістю 9 гривень 44 копійки за кожну, на загальну суму 66 гривень 08 копійок, а усього на загальну суму 167 гривень 78 копійок.
Крім цього, 09.01.2014 року, приблизно о 22 годині 10 хвилин, неповнолітній ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_9, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в громадському місці біля магазину «Візит», розташований по вул. Комуністична в Пролетарському районі м. Донецька, підійшли до раніше незнайомого ОСОБА_10, і діючи умисно, узгоджено, групою осіб, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності, благопристойності, безпричинно стали приставати до ОСОБА_10 вимагаючи закурити. ОСОБА_10 зробив зауваження ОСОБА_2 з приводу звернення, після чого побіг у бік свого будинку. ОСОБА_6 догнав потерпілого біля будинку № 6 по вул. Матьокіна в Пролетарському районі м. Донецька, діючи з особливою зухвалістю наніс ногою один удар по ногах с заду, від чого ОСОБА_10 впав на землю. ОСОБА_6 продовжуючи свої злочинні дії сів на живіт останнього та почав наносити удари кулаками обох рук в область обличчя потерпілого, завдавши таким чином 8-10 ударів. У цей момент до злочинних дій ОСОБА_6 приєдналися ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства завдали по 2 удару ногами, по тулубу ОСОБА_10, в результаті чого заподіяли потерпілому, струс головного мозку, гематоми обличчя справа, садни колінних суглобів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні ст. слідчий СВ Швець А.В. та прокурор Брущенко вказане клопотання підтримали повністю, просив його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні провину у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, та пояснив, що вчинив вказані злочини при вищевикладених обставинах. Просив суд застосувати відносно його міру запобіжного засобу не пов»язану в з триманням під вартою.
Захисник та законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_2 в судовому засіданні просили суд застосувати відносно ОСОБА_2 міру запобіжного засобу не пов»язану в з триманням під вартою.
Суд, заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, думки захисника та законного представника підозрюваного, вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступне :
Матеріал досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014050890000055 та за № 12014050890000058 від 10.01.2014 року за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.
17.01.2014 року та 24.01.2014 року, ст..слідчим СВ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в ДО Швець А.В., було вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України.
28.01.2014 року о 10 годині копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Слідчим у своєму клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, яка фактично не заперечується і іншими учасниками провадження, в тому числі і самим підозрюваним. За вчинення злочину, передбаченого ст.. 186 ч. 2 КК України, який, відповідно до ст.. 12 КК України, є тяжким, передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років.
У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний негативно характеризується за місцем навчання та проживання, вказані злочини вчинив в період іспитового строку, визначеного судом за попереднім вироком, раніше також вчиняв протиправні корисливі дії, однак в порушенні кримінальних справ було відмовлено у зв»язку його неповнолітнім віком.
Вказані факти, на думку суду, свідчать про те, що ОСОБА_2 не бажає стати на шліх виправлення на перевиховання, тому може продовжити свою злочинну діяльність, та переховуватися від слідства та суду.
Аналізуючи наведене, а також особу ОСОБА_2, суд приходить до висновку про те, що інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, тому у відношенні ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В той же час, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
Частина 7 ст. 182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами 3-4 ст. 183 цього кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зі змісту ст.. 202 ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, визначити розмір застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, а саме в сумі 24360 гривень, яку він має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого він може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 205, 309, 492 КПК України, -
У Х В А Л И В :
Клопотання ст.. слідчого Пролетарського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області Швець О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст..ст. 186 ч. 2, 296 ч. 2 КК України, ОСОБА_2 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Донецькому СИЗО УГПтСУ в Донецькій області, строком до 17.03.2014 року.
Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 24360 гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок ТУ ДСА у Донецькій області № 37317004001000 у ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 8034016 код 26288796.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області із встановленою ним періодичністю чи за викликом;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.
В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя: І.В. Семіряд
The court decision No. 36873702, Chumakivskyi District Court of Donetsk City (until 25.04.2025 - Proletarskyi District Court of Donetsk City) was adopted on 29.01.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 262/416/14-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: