Decision № 3681101, 19.05.2009, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.05.2009 Справа №15/10

За позовом приватного підприємства „АБТ-Моноліт”, с. Великі Лази Ужгородського району

до товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, м. Ужгород

про стягнення 2531,22 грн., в тому числі 1592,21 грн. основного боргу, 204,52 грн. інфляційних нарахувань, 37,16 грн. 3% річних, 297,33 грн. пені та 400,00 грн. збитків (згідно уточнених позовних вимог),

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники сторін:

від позивача –Дворак Є.І., представник по довіреності №5 від 16.02.09;

від відповідача - не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: приватним підприємством „АБТ-Моноліт” заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” про стягнення 2531,22 грн., в тому числі 1592,21 грн. основного боргу, 204,52 грн. інфляційних нарахувань, 37,16 грн. 3% річних, 297,33 грн. пені та 400,00 грн. збитків.

Представник позивача просить задоволити уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Подав лист №05/3-11/2493 від 19.05.09 Головного управління статистики в Закарпатській області, де підтверджується знаходження відповідача в Єдиному державну реєстрі підприємств та організацій України на правах юридичної особи (арк. спр. 37).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 19.02.09, від 13.04.09 та від 29.04.09 щодо подання витребуваних документів не виконав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (повідомлення про вручення поштових відправлень отримані відповідачем 17.04.09 та 04.05.09).

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши

пояснення представника позивача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством „АБТ-Моноліт” (позивач) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” (відповідач) продукцію згідно з видатковими накладними №РН-0000383 від 18.04.08 та №РН-0000397 від 25.04.09 на загальну суму 1592,21 грн. Вказане також підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.08 та станом на 23.10.08 на суму 1592,21 грн. (арк. спр. 8, 9).

У відповідності до п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

До таких підстав, зокрема, належить і факт отримання відповідачем від позивача продукції.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

П. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач не оплатив поставлений товар, виходячи із наведеного позовні вимоги в частині основного боргу підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені належить відмовити з огляду на наступне.

У відповідності до п.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін. Статтею 231 Господарського кодексу України також регламентовано, що розмір штрафних санкцій може бути встановлено законом або договором.

Як стверджує позивач, 20 травня 2006 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” укладено договір поставки №200542, згідно з умовами якого постачальник зобов’язується поставляти товари відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов’язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Термін дії договору сторони встановили до 31.12.06.

Оскільки між сторонами спору відсутні договірні відносини (договір закінчив свою дію), нарахована позивачем пеня стягненню не підлягає.

Однак, згідно п. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з порушенням відповідачем грошового зобов’язання на підставі вищенаведеної норми з товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар” підлягає стягненню сума в розмірі 204,52 грн. інфляційних витрат та 37,16 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути відповідача збитки в сумі 400 грн., які виникли у нього у зв’язку із поданням позову до суду. Право на відшкодування таких збитків позивачеві передбачено ст. 224 Господарського кодексу України та підтверджено договором про надання правових послуг, платіжним дорученням №595 від 17.02.09 і підлягають стягненню з відповідача. Таку ж правову позицію займає Вищий господарський суд України (п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.08 №01-8/164).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ВК Унгвар”, вул. Капушанська, 168, м. Ужгород (р/р26002297060641 в Закарпатській філії АКТ „Укрсоцбанк” м. Ужгорода, МФО 312011, код ЄДРПОУ 34262110) на користь приватного підприємства „АБТ-Моноліт”, вул. Жовтнева, 25, с. Великі Лази Ужгородського району (р/р 26006527000334 в відділенні „Закарпатське ВАТ „Родовід Банк”, МФО 312712, код 20447513) суму 2233/Дві тисячі двісті тридцять три/ грн. 89 коп., в тому числі 1592,21 грн. основного боргу, 204,52 грн. інфляційних нарахувань, 37,16 грн. 3% річних та 400,00 грн. збитків, а також суму 90 /Дев’яносто/ грн. 01 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 104 /Сто чотири/ грн. 13 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Ващиліна Н.М