Court ruling № 367295, 01.11.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                               К/скарга №5-155/05

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2006 р.   Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.

суддів                            Костенка М.І.

                                       Нечитайла О.М.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Степашка О.І.           

при секретарі:             Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: Петрука  В.П.

відповідача:Михалевич Н.О., Тихої М.В.

розглянувши касаційну скаргу Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції

на постановуЛьвівського  апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. та рішення Господарського суду Рівненської області від 04.03.2005 р.

у справі№ 2/38

за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

доРівненської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

            ЗАТ «Страхова група «ТАС» звернулось з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001932341/3/23-124 від 30.12.2004 р. прийнятого Рівненською ОДПІ, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 3400,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.03.2005 р.,  залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р., позов задоволено.

         У справі  відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рівненської ОДПІ,  у якій  ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові.

Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий дохід зменшується на суму страхових платежів, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

Позивач  у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення – без змін.

У судовому засіданні касаційної інстанції здійснено заміну відповідача Рівненської ОДПІ її правонаступником Державною податковою інспекцією у м.Рівне у зв’язку з проведеною реорганізацією відповідно до наказу ДПА України №598 від 24.12.2005 р.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем  проведена перевірка дотримання Рівненською філією ЗАТ «Страхова група «ТАС»  вимог податкового і валютного законодавства за результатами якої складено акт № 977/23-100/25833184 від 06.07.2004 р., яким виявлено заниження позивачем валового доходу від страхової діяльності на 112,1 тис.грн. за 2002-2003 р.р. внаслідок порушення  пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв’язку з зменшенням валових доходів від страхової діяльності на суму переданих головній конторі ЗАТ «Страхова група «ТАС» страхових платежів перестрахування.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001932341/3/23-124 від 30.12.2004 р. яким позивачу в особі Рівненської філії донараховано 5100,00 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток в т.ч. штрафні санкції.

Перевіркою  встановлено, що філія укладає договір страхування і отримує страхові внески, які в повному обсязі включаються до валового доходу і оподатковуються за ставкою 3%; на виконання вимог статті 30 Закону України «Про страхування» юридична особа перестраховує договори страхування у перестраховиків – нерезидентів; філіям направляються розпорядження щодо проведення перестрахування по конкретних договорах відповідно до підписаних бордеро-премій з зазначенням перерахованих нерезидентам сум страхових внесків по кожному договору; на підставі розпорядження філія виключає суми внесків, направлених в перестрахування з валового доходу від страхової діяльності.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3% від суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою ст.10 цього Закону. Для цілей оподаткування страхової діяльності  під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі по тексту – сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками – резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

Перестрахування, відповідно до ст.12 Закону України «Про страхування», - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика (перестраховика) згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Механізм перерозподілу страхових внесків визначено п.3.1 Порядку складання декларацій про доходи страховика, затверджений наказом ДПА України від 27.07.1997 р. №265 , зареєстрований в Мін’юсті України 18.08.1997 р. за № 322/2126, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, згідно з яким під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих в перестрахування,  повернутих страхувальникам  надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку, що не мають статусу юридичної особи.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та  апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку що філією страхової компанії правомірно, у відповідності з приписами ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3 Порядку складання декларації про доходи страховика, зменшені валові доходи на суму страхових внесків, які передані юридичній особі у перестрахування.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що коло осіб до яких застосовується відповідальність, визначається спеціальним нормативним актом - Інструкцією «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», а не окремими положеннями податкового законодавства, які безсистемно тлумачаться відповідачем і стосуються захисту майнових інтересів юридичних осіб та страховиків.

           Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського  апеляційного господарського суду від 21.06.2005 р. та рішення Господарського суду Рівненської області від 04.03.2005 р. – без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                         Головуючий                                                              Л.В.Ланченко

                         Судді                                                                         М.І.Костенко

                                                                                                            О.М.Нечитайло

                                                                                                            Н.Г.Пилипчук

                                                                                                            О.І.Степашко                                                                                                           

Повний текст ухвали складено   03.11.2006 р.