Court ruling № 367294, 01.11.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                                                                           К/С  № 5-154/05

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2006 р.                                                                                     м. Київ  

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Костенка М.І.

             Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.                               

                                Степашка О.І.                        

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників  

позивача:      Мухи Р.М.

відповідача: Виш А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуКовельської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступник Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області)

на рішенняГосподарського суду Волинської області від 06.07.2005 р.

та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р.

у справі за позовом  Відкритого акціонерного  товариства "Ковельсільмаш"

до  Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступник Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.07.2005 р. позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012430/3 від 06.06.2005 р. про застосування до позивача штрафної санкції в сумі 796283,65 грн. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р. додатковою постановою цього ж суду від  28.09.2005 р. Резолютивну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2005 р. викладено  у редакції, за якою позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000012430/0 від 24.01.2005 р., № 0000012430/1 від 23.02.2005 р., № 0000012430/2 від 29.03.2005р., №0000012430/3 від 06.06.2005 р. про застосування до ВАТ "Ковельсільмаш" штрафних санкцій в сумі 796 283,65 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що у податкової інспекції не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, що перебували у податковій заставі, оскільки податковий борг у зв’язку з яким виникла податкова застава позивачем сплачений у повному обсязі.

Ковельська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким податкове повідомлення № 0000012430/3 від 06.06.2005 р. про нарахування штрафних санкцій за відчуження активів, що перебували у податковій заставі, залишити без змін. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні у зв’язку з реорганізацією допущено заміну сторони у справі–Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції її правонаступником–Ковельською міжрайонною державною податковою інспекцією.

          Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.

          Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, Ковельською ОДПІ на адресу позивача була надіслана перша податкова вимога № 1/76 від 05.10.2001р. згідно з якою загальна сума податкового боргу станом на 01.10.2001 р. становить 21558,63 грн. та друга податкова вимога № 2/291 від 25.12.2001 р.  про наявність податкового боргу в сумі 3843,65 грн. Вказані обставини зафіксовані податковою інспекцією в ході перевірки дотримання позивачем податкового законодавства (акт № 7/23-00238138 від 20.01.2005р.). Судом достовірно було встановлено, що позивачем сплачені узгоджені суми податкових зобов’язань, вказаних у першій та другій податкових вимогах протягом жовтня 2001 р. – березня 2002 р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно мотивував необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з того, що згідно із п.п.8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи позивача були звільнені з податкової застави у зв’язку із перерахуванням до бюджету суми податкового зобов’язання, отже, позивач не потребував  згоди податкового органу на здійснення бартерних операцій у період з 01.11.2003 р. по 31.03.2004 р.

Доводи відповідача, викладені у касаційні скарзі, стосовно того, що до позивача застосовані штрафні санкції за самостійне відчуження активів під час дії податкової застави, яка виникла за несплату пені, що рахувалася за позивачем у період, коли здійснювалися бартерні операції, суд касаційної інстанції не бере до уваги, оскільки в акті перевірки не визначалося інших підстав з яких виникла податкова застава на активи позивача, окрім існування заборгованості, що була погашена протягом жовтня 2001 р. – березня 2002 р.

Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що п.п. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону № 2181 не передбачає такої підстави для відкликання податкового повідомлення – рішення, як встановлення нового граничного строку сплати податкового зобов’язання податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами апеляційного оскарження. Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно змінено рішення суду першої інстанції та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000012430/0 від 24.01.2005 р., № 0000012430/1 від 23.02.2005 р., № 0000012430/2 від 29.03.2005р. та № 0000012430/3 від 06.06.2005 р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 796283,65 грн.

Порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на які посилається відповідач, не вбачається, оскільки на час розгляду справи цим судом клопотання податкової інспекції про відкладення розгляду справи було відсутнє. Згідно з протоколом судового засідання від 29.08.2005 р. воно розпочалося об 11.00 год., а клопотання, відповідно до відмітки канцелярії, надійшло до суду об 11.15 год. і було передано судді вже після оголошення постанови.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -             

                                               У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 06.07.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                              Н.Г. Пилипчук

судді                                                   М.І. Костенко  

                   Л.В. Ланченко

                   О.М. Нечитайло                                    

                   О.І. Степашко

          Ухвалу складено у повному обсязі  06.11.2006 р.