ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 січня 2014 року Справа № 14/5005/8768/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:головуючого, суддіОстапенка М.І.,суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"нарішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року у справі№ 14/5005/8768/2012за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"дотовариства з обмеженою відповідальністю компанії "Ресурс", публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"провизнання договору частково недійснимВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року подана з порушенням вимог чинного законодавства.
В порушення вимог ст. 111 ГПК України скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Листом Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 № 06-08/512-1512 повідомлено реквізити для зарахування судового збору за подання до Вищого господарського суду України касаційної скарги:
- Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, 22030004;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;
- Рахунок отримувача: 31211254700007;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Код банку отримувача: 820019.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № РROM5BBHA2 від 05.12.2013 р. не може вважатись належним доказом сплати судового збору, оскільки не відповідає наведеним вимогам, так як, даний платіжний документ свідчить про те, що скаржник, для оплати судового збору на подання касаційної скарги перерахував грошові кошти за іншими реквізитами, ніж ті, які зазначені у листі Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 № 06-08/512-1512.
Так, при оплаті судового збору скаржник зазначив рахунок отримувача: 31212253700007, тобто рахунок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що є порушенням порядку сплати судового збору при подачі цієї касаційної скарги до Вищого господарського суду України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі наведеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2013 року у справі за № 14/5005/8768/2012 повернути публічному акціонерному товариству комерційному банку "Приватбанк".
Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко
The court decision No. 36705545, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 20.01.2014. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 14/5005/8768/2012. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: