Decision № 36338219, 24.12.2013, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 р. Справа № 914/4525/13

За позовом: Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтракт", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест-1", м. Львів

про: стягнення 43 766,74 грн. заборгованості, з яких: 39 300,00 грн. - основна заборгованість, 2874,82 - пені, 196,50 грн. - борг за індексом інфляції, 1395,42 грн. - трьох відсотків річних

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Шайдич Т.В. - представник (Доручення б/н від 28.11.2013р.)

Від відповідача: не з"явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Спільним українсько-польським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтракт", м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест-1", м. Львів про стягнення 43 766,74 грн. заборгованості, з яких: 39 300,00 грн. - основна заборгованість, 2874,82 - пені, 196,50 грн. - борг за індексом інфляції, 1395,42 грн. - трьох відсотків річних.

Ухвалою суду від 02.12.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 24.12.2013р.

Представник позивача у судовому засіданні 24.12.2013р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач у судове засідання 24.12.2013р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 02.12.2013р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.12.2013р. (вручено 04.12.2013р.).

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено.

14.09.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до п.1.1. якого позивач зобов'язувався поставити щебеневу продукцію, а відповідач прийняти та повністю оплатити товар на умовах, що викладені в даному договорі.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що оплата товару здійснюється протягом 10 днів після поставки товару, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача згідно рахунків - фактур.

На виконання умов вказаного Договору, позивач передав товар відповідачу, що підтверджується підписаною представниками сторін накладною: ИК-0000241 від 14.09.2012р.

Як стверджує представник позивача, відповідач свої зобов'язання за договором Договір купівлі-продажу №1109041114 від 4.09.2012р. не виконав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за договором купівлі -продажу від 14.09.2012р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 39300,00грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1395,42 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 37,72грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача 2874,82грн. пені, суд прийшов до висновку відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.

За договором купівлі -продажу від 14.09.2012р. та згідно із матеріалами справи, між позивачем та відповідачем, у відповідності із ст. 547 ЦК України, письмового договору щодо забезпечення виконання зобов"язання у вигляді пені укладено не було. Відтак, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення пені з відповідача.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 525, 530, 610, 626, 629, 655 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Інвест-1" (79017, м. Львів, вул. Тарнавського, 92/5, ідентифікаційний код 34559632) на користь Спільного українсько-польського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерконтракт" (79035, м. Львів, вул. Півколо, 14, ідентифікаційний код 22406336) 39300,00грн. основного боргу, 1395,42 грн. 3% річних та 1590,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.12.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.