ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА[1]
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача –Димерлія О.О.суддів –Яковлева Ю.В., Бойко А.В.при секретарі –Мішиєвої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 13.09.2007 року за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Кіровське-2» приватного підприємства малого виробничого підприємства «Березань» до державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області про визнання рішення державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області №0000412303/0, №0000422303/0 від 25.12.2006 року про нарахування штрафних санкцій недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: скасувати рішення державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (далі ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області) №0000412303/0 від 25.12.2006 року про нарахування штрафних санкцій у сумі 210033 грн.
В той же час, позивач звернувся до суду з іншим позовом в якому просив скасувати рішення ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області №0000422303/0 від 25.12.2006 року про нарахування штрафних санкцій у сумі 640 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.09.2008 року справи були об’єднані в одне провадження.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.09.2007 року позов дочірнього підприємства «Кіровське-2» приватного підприємства малого виробничого підприємства «Березань» (далі ДП «Кіровське-2») задоволено. Судовим рішенням скасовано рішення ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області №0000412303/0, №0000422303/0 від 25.12.2006 року.
У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове – про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Миколаївської області з 13.11.2006 р по 08.12.2006 року проведено виїздну планову перевірку дочірнього підприємства «Кіровське-2» ПП МВП «Березань» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами перевірки було складено акт від 13.12.2006 р. №294/23-32631122.
На думку податкового органу підприємство, яке з 01.01.2006 року є платником податку на прибуток, в порушення п.1 ст.3, Закону України від 23.03.1996 року «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»», в готівковій формі, без застосування реєстратора розрахункових операцій та придбання торгового патенту, реалізовувало продукцію не власного виробництва на суму 42006 грн. 60 коп. В зв’язку з цим, рішенням від 25.12.2006 р., до підприємства було застосовано штрафні санкції у розмірі 640 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позову та скасування рішення ДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що підприємство не займалося торговельною діяльністю, а виконувало роботи по газифікації. Кошти за будівельні матеріали передавались замовниками не як оплата за окремий товар, а як частина оплати роботи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим, оскільки податковим органом не враховано, що для проведення робіт по газифікації ДП «Кіровське-2», за рахунок коштів замовників, придбало матеріали (трійник Д-50, перехідник ПЕ/СТ Д63-50, муфти, гільзи Д-89, труба Д-32, перехід Д-32). При цьому,з письмових доказів наданих позивачем і відповідачем вбачається, що при виконанні цієї операції ДП «Кіровське-2» не отримувало прибутку, що є головною і визначальною відмінністю при визначенні торгівельної діяльності.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 01.06.2000 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Оскільки позивач не займався торгівлею, а його діяльність по придбанню матеріалів для проведення робіт можна визначити як надання послуг - при проведенні розрахунків, у касі цього підприємства реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.
Отже, судом першої інстанції виконано всі вимоги матеріального і процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 13.09.2007 року за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Кіровське-2» приватного підприємства малого виробничого підприємства «Березань» до державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області про визнання рішення державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області №0000412303/0, №0000422303/0 від 25.12.2006 року про нарахування штрафних санкцій недійсним – без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Суддя доповідач:
Судді:
[1] Справа №22а-1571/2008Головуючий першої інстанції суддя – Ткаченко О.В.Категорія П 41 Доповідач суддя – Димерлій О.О.
The court decision No. 3626360, Odesa Administrative Court of Appeal was adopted on 17.10.2008. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 22а-1571/2008. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: