№ 36249196, 18.12.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7415/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

сторін:

представників позивача Сатоніна В.І. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмар» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Люмар», за результатом якого позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 00031022-5 від 17 жовтня 2013 року, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, у вересні 2013 року, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міноходів в Одеській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Люмар» у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт № 1876/15-53/22-5/34252762 від 27.09.2013 року.

Згідно висновків, викладених у акті, відповідач прийшов до висновку, що на порушення вимог п. 102.1 та п. 102.5 ст. 102, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст.. 200 ПК України від 02.12.2010 року, з врахуванням вимог ст. 257 ЦК України, позивачем залишено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму 79688, 00 грн.

Позивач зазначає, що прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення є незаконним, оскільки винесене при неповному з'ясуванню всіх обставин справи, невірному застосуванню норм податкового законодавства, без проведення документальної перевірки та дослідження первинної документації.

В ході судового розгляду представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, у судовому засіданні, 11 листопада 2013 року, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення, посилаючись на те, що товариством позивачем було сформовано залишок від'ємного значення за серпень 2013 року в тому числі й за рахунок залишку від'ємного значення, що виник за попередні звітні періоди, за якими минув 1095 днів, а саме за квітень 2008 року за товари/послуги неоплачені постачальникам.

У судове засідання, 17 грудня 2013 року представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 27.09.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Люмар» за серпень 2013 року.

За результатом проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 27.09.2013 року № 1876/1553/22-5/34252762 про порушення товариством вимог п. 102.1 та п. 102.5 ст. 102, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, ст.. 200 ПК України від 02.12.2010 року, з врахуванням вимог ст. 257 ЦК України, позивачем залишено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму 79688, 00 грн.

Згідно акту перевірки судом встановлено, що при перевірці податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Люмар» за серпень 2013 року від 20.09.2013 року № 9058015195 з додатками 2,3,5 та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2013 року, податковий орган дійшов висновку, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається я до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року) в загальній сумі 79688 грн., було сформовано позивачем в тому числі і за рахунок залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виникла за попередні звітні періоди за якими минуло 1095 днів та згідно додатку 2 до Декларації за серпень 2013 року не було фактично сплачено отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету (графа 4 додатку 2 до Декларації).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивачем були принесені заперечення на акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 27.09.2013 року № 1876/15-53/22-5/34252762 від 08.10.2012 року № 08/10-1, які за результатом розгляду, згідно листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14.10.2013 року № 118884/10/15-53-22-5/52 - залишені без задоволення.

На підставі акту камеральної перевірки, ДПІ у Приморському районі м Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняло податкове повідомлення - рішення від 17.10.2013 року № 00031022-5, про зменшення розміру залишку від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податку на додану вартість у розмірі 79 688 грн.

Позивач зазначає, що за умови подачі заперечень на акт перевірки, податковий орган мав провести позапланову документальну перевірку, що передбачено положеннями ст. 78 Податкового Кодексу України та Наказом ДПС України № 522 від 19.06.2012 року «Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларації з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість».

Відповідно до положень п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Дослідивши заперечення ТОВ «Люмар» на акт перевірки суд встановив, що за їх результатом позивач заперечує проти висновків перевірки, але повний чи частковий перегляд результатів перевірки не вимагає.

Наказ ДПС України № 522 від 19.06.2012 року, на положення якого посилається позивач, суд при вирішення справи не застосовує, оскільки останній не зареєстрований в Мінюсті, через що має рекомендований характер та не являється нормативно - правовим актом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, податковий орган діяв в межах, наданих законом, повноважень.

Вирішуючи питання щодо правильності висновків відповідача, зроблених за результатами перевірки та відповідності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення чинному законодавству, суд встановив.

Відповідно до положень п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4, 200.5, 200.6, 200.7 ст. 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Стосовно завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, суд вважає невірним тлумачення податковим органом законодавчої норми п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу та змісту додатка 2 до Декларації з ПДВ.

Вказаним пунктом встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, вказаною нормою закону регулюється термін подання заяв про повернення надміру сплачених грошових коштів або про їх відшкодування, а не порядок розрахунку залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Додаток 2 до Декларації з ПДВ має назву "Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", і в ньому не йдеться про бюджетне відшкодування.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. N 1492, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, за підприємствами зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, позивач в судовому засіданні наголошував на тому, що сума бюджетного відшкодування ПДВ була задекларована позивачем в квітні 2008 року при корегуванні податкової звітності, в умовах дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою суду від 11.11.2013 року, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів зобов'язано надати до суду в якості письмових доказів звітну податкову декларацію ТОВ «Люмар» за квітень 2008 року та інформацію щодо її корегування.

На виконання ухвали суду, податковим органом надано лише декларацію ТОВ «Люмар» з ПДВ за квітень 2008 року, інформація щодо корегування податкової звітності за квітень 2008 року, в якій, як посилається позивач, міститься декларування від'ємного значення, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів - не надано.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням того, що ухвала суду про витребування документів не була виконана відповідачем у повному обсязі, обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, податковим органом спростовані не були, у зв'язку з чим приймаються судом як доведені.

Податковий орган, за результатом перевірки робить висновки, що позивач, як платник податку, з урахуванням вимог ст. 257 ЦК України, не мав права на формування залишку від'ємного значення по фактично несплаченим постачальникам вартості товарів/послуг або до Державного бюджету, такі висновки обґрунтовані податковою не заповненням позивачем графи 4 у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Згідно з абзацом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

За доводами податкового органу, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Враховуючи викладене, у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенні терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами платник втрачає, в результаті чого зобов'язаний відкоригувати податковий кредит.

З такими висновками податкової суд не погоджується, оскільки наявність безнадійної заборгованості позивача перед постачальниками за умов проведення камеральної (електронної) перевірки без дослідження первинної документації, лише з врахуванням заповнення графи додатку до податкової декларації - є безпідставним та необґрунтованим судженням.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Люмар» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 00031022-5 від 17 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 00031022-5 від 17 жовтня 2013 року.

18 грудня 2013 року.