Court ruling № 36090772, 02.12.2013, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

4

Справа №0907/15745/2012

Провадження №22ц/779/2960/2013

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції - Бабій О.М.

Суддя-доповідач - Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.11.2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.11.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 11.10.2012 року. Стягнуто з ОСОБА_3 214 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави. В решті вимог позову відмовлено.

На дане рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, не дано правильної оцінки доказам, а тому ухвалено невірне рішення, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення, всупереч вимог Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, а також ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», вирішено стягувати з відповідача на утримання дитини по 600 грн., що є нижче суми мінімального прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років, передбаченого чинним законодавством та не сприяє забезпеченню достатнього фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дітей. Просить рішення суду змінити в частині розміру аліментів та ухвалити нове рішення, яким стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 та малолітньої доньки ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні Апеляційного суду апелянт та представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримали, відповідач та його представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 29.09.1998 року по 02.10.2012 року.

Від спільного проживання в шлюбі народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком яких є ОСОБА_3, про що свідчать копії Свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1) від 09.02.2006 року та Свідоцтва про народження (серія НОМЕР_2) від 09.02.2006 року відповідно (а.с., а.с. - 5, 6).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував вік, стан здоров'я дітей, стан здоров'я платника аліментів, а також матеріальний стан сторін та фактичні потреби дітей та виходив з того, що ОСОБА_3 є працездатною особою і зобов'язаний сплачувати аліменти.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Листом-повідомленням ДПІ у м. Івано-Франківську підтверджено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську з 06.10.2011 року як фізична особа-підприємець. В період з 01.01.2012 року по 15.11.2012 року перебував на загальній системі оподаткування та згідно податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік, у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності-доходів не задекларовано (а.с.-44).

Таким чином, враховуючи, що відповідач не має постійного доходу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визначення аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, у твердій грошовій сумі.

Крім того, з виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №11190/13 та № 3349/13 вбачається, що відповідач перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби II ст., ризик високий, дисциркуляторна гіпертензивна енцифалопатія I ст. (а.с., а.с. - 78, 79).

Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 працює на основному місці роботи з 22.11.2012 року у приватного підприємця ОСОБА_6 на посаді помічника кухаря, її заробітна плата з 22.11.2012 року по 31.01.2013 року складає 2 768,57 грн. (а.с. - 47).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції на підставі зібраних доказів про матеріальне становище сторін, стан здоров'я платника аліментів, враховуючи фактичні потреби дітей та розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів у розмірі 600 грн. щомісячно на кожну дитину.

Згідно вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а посилання на нові докази які б давали підстави для зміни чи скасування судового рішення апеляційна скарга не містить.

Рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, колегією суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.11.2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Беркій О.Ю.

Пнівчук О.В.