1-кп/381/139/13
381/3646/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 19» липня 2013 року м. Фастів
Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Бончева І.В.;
при секретарі - Гапонюк І.В.,
№ 1 - КП /381/139/13
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013100330000191 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - липня, 17-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, українця, громадянина України, судимого,
- 09.04.2008 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з іспитовим строком тривалістю в два роки;
- 04.08.2008 року вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України на пять років позбавлення волі, покарання за яким відбув повністю 17.04.2013 року, тобто такого, що в силу ст. 89 КК України має судимість,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ільїна Ю.А., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В:
16.06.2013 року близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_1, маючи судимість за умисний злочин, перебуваючи в шостому вагоні електропоїзда № 6045, сполученням «Київ Фастів», який підїжджав до вокзалу станції Фастів ПЗЗ у місті Фастові Київської області, з корисливих мотивів і з метою заволодіння чужим майном, вчинив поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, напад на потерпілу ОСОБА_3 за таких обставин.
Так, умисно погрожуючи господарським ножем заводського виготовлення, ОСОБА_1 приставив його до шиї гр. ОСОБА_3, що вона сприйняла як реальну загрозу її життю та здоровю, а потім у такий спосіб заволодів її майном, а саме: грошима в сумі 42 грн. 00 коп., після чого з місця події зник, маючи реальну можливість розпоряджатись та користуватись цим майном.
Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу (розбою).
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом зясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розяснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочину, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 16.06.2013 року близько 00 год. 10 хв., перебуваючи в шостому вагоні електропоїзда сполученням «Київ Фастів», який підїжджав до вокзалу станції Фастів, з метою заволодіння чужим майном, став погрожуючи господарським ножем заводського виготовлення гр. ОСОБА_3, приставивши його до шиї, а потім у такий спосіб заволодів її грошима в сумі 42 грн. 00 коп., після чого з місця події зник та розпорядився ними на власний розсуд.
Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку і те, що потерпіла, не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є умисним тяжким корисливим злочином, дані про особу винного який: суспільно корисною працею не займається, судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів, натомість належних висновків для себе не зробив і свою поведінку не виправив, а навпаки став на стійкий шлях незаконного заволодіння чужим майном, але в побуті за місцем проживання та по місцю відбування покарань негативно не характеризується, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, публічно осудив свою протиправну діяльність.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також враховуючи незначний за розміром предмет розбою, відсутність з боку потерпілої претензій матеріального та морального характеру, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1В можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому пов'язаний з такою ізоляцією вид покарання за вчинений ним злочин хоча і в межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України, але ближче до мінімальної межі, при цьому правових підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не предявлений.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та шість місяців.
Залікувати у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 термін досудового тримання під вартою та початок строку відбуття покарання обчислювати йому з « 16» червня 2013 року.
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 42 грн., мобільний телефон марки «Nokia 1280» з сім картою мобільного оператора «Лайф», гаманець з грошима в сумі 22 грн. 80 коп., наплічну сумку, пачку горішків, пачку вафель, браслет з металу білого кольору, каблучку з металу білого кольору, годинник марки «Орієнт» повернути законним володільцям;
- господарський ніж заводського виготовлення знищити;
- копію довідки про звільнення та квиток на потяг залишити у матеріалах кримінального провадження досудового розслідування у визначеному місці.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 - тримання під вартою - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1:
- на відшкодування процесуальних витрат 342,30 (триста сорок дві) грн. 30 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, код ЗКПО 37975298, УДКСУ у Подільському районі міста Києва, МФО 820019. Призначення платежу: витрати на проведення експертизи холодної зброї № 53 від 25.06.2013 року в кримінальному провадженні № 12013100330000191).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ
The court decision No. 36063581, Fastiv City and District Court of Kyiv Oblast was adopted on 19.07.2013. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 381/3646/13-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: