Decision № 36050374, 09.12.2013, Mostyska District Court of Lviv Oblast

Єдиний унікальний номер: 1314/1577/2012

Провадження № 2/448/25/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.12.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.

при секретарі Кривяк О.В.,

за участю:

представника позивача не зявився,

відповідача ОСОБА_1- не зявився,

представника відповідача ПАТ «ПРОСТО - страхування» - ОСОБА_2В.(довіреність ПАТ «ПРОСТО - страхування» від 10.01.2013року, зареєстрована за №06/2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» про відшкодування матеріальних збитків у порядку регресу,

в с т а н о в и в:

Представник позивача 20.11.2012року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 06.08.2009 року між Приватним акціонерним товариством «Український Страховий Дім» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № НТ-09 № 1931 Кв 05, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_1.

Вказує, що 17.12.2009 року страхувальник звернувся до ОСОБА_4 «Український Страховий Дім» із заявою про настання страхового випадку, а саме пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.12.2009 р. м. Київ, вул. Л. Толстого, 1 за участю застрахованого автомобіля під керуванням страхувальника та автомобіля марки «Порш Каєн» реєстр. номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2010р. ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, що призвели до зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль. Відповідно до вимог закону та умов договору страхування, після встановлення причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, та отримання необхідних документів, ОСОБА_4 «Український Страховий Дім» було визнано зазначену подію страховим випадком, здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування, складено страховий акт № НТ-09/1931/Кв/Ду1/2 від 24.02.2010р. та здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 37 354 грн.

Зазначає, що відповідно до статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування» до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Крім того, згідно із статтями 1187 та 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, і з вини якої така шкода завдана.

Таким чином, вважає, що до ОСОБА_4 «Український Страховий Дім» у порядку регресу перейшло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 у розмірі 37 354 грн. за матеріальну шкоду, заподіяну власнику застрахованого автомобіля, внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на наведене просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» у порядку регресу відшкодування завданих збитків у розмірі 37 354 гривень, а також судові витрати повязані із розглядом справи.

В ході розгляду даної справи, ухвалою суду від 15.04.2013року (а.с.137) за клопотанням представника позивача залучено до участі у даній справі в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (юр. адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673).

28.05.2013року від представника позивача на адресу суду надійшла уточнена позовна заява (а.с.156-158), в якій позивач просить суд стягнути у порядку регресу відшкодування завданих збитків з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у розмірі 12 364 гривні, а з відповідача ПАТ «ПРОСТО - Страхування» на користь позивача у розмірі 24990 гривень, а також стягнути з відповідачів судові витрати повязані із розглядом справи.

В обґрунтування уточнених позовних вимог покликається на те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована в ПАТ «ПРОСТО - Страхування», що підтверджується копією полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9333413, згідно з яким ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну встановлено у розмірі 25500 гривень та встановлено франшизу у розмірі 510 гривень. А тому на підставі вимог цивільного законодавства ця страхова компанія повинна нести матеріальну відповідальність.

В судове засіданні представник позивача не зявився, проте подав до суду заяву в якій просить суд справу розглядати без його участі та зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, хоча були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, а також від них не надходило клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності.

Представник відповідача ПАТ «ПРОСТО - Страхування» ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила в частині стягнення з ПАТ «ПРОСТО - Страхування» на користь позивача відшкодування у розмірі 24 990 гривень, з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.242 243, 266 267), а також покликаючись на те, що відповідачем ОСОБА_1 не доведено факту того, що він в момент ДТП керував транспортним засобом на правовій основі, а тому його цивільно-правова відповідальність за полісом №ВВ/9333413 не була застрахована.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що 17.12.2009 року по вул. ОСОБА_6, Пушкінська в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля марки «Порше Каєн», реєстр. номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_1

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2010року (а.с.20) 17.12.2009року о 08.45 хв. по вул. Толстого, в м. Києві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Порш», державний номерний знак НОМЕР_3, під час зміни напряму руху, не переконався в безпеці, не пропустив автомобіль «Субару», державний номерний знак НОМЕР_4, який рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він перестроювався, в результаті чого здійснив зіткнення з цим автомобілем, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.

Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили обовязкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, відносно якої прийнята постанова з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009року «Про судове рішення в цивільній справі» розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

У відповідності до зазначених положень ЦПК України, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.12.2009 року, а також винність водія автомобіля марки «Порше Каєн», реєстр. номер НОМЕР_2, - ОСОБА_1 у вчиненні цієї ДТП, що визначені у постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2010року, яка набрала законної сили, не підлягають доказуванню в ході розгляду даної цивільної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент вищевказаної ДТП, майнові інтереси ОСОБА_3, що не суперечать законодавству України, повязані із володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_1, були застраховані, згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №НТ-09 №1931 Кв 05 від 06.08.2009року(а.с.4-9), укладеного між позивачем - ОСОБА_4 «Український Страховий Дім» як страховиком та ОСОБА_3 як страхувальником.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 990 ЦК України передбачає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з вимогами ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до пункту 5.1.1 вищевказаного Договору страхування, пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належить до страхових випадків.

Згідно страхового акту №НТ-09/1931/КВ/Ду1/2 від 24.02.2010року (а.с.12,13) зазначені обставини події ДТП, яка мала місце 17.12.2009року, були визнані страховим випадком і страховиком прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_1, внаслідок вищевказаної ДТП, а також сума страхового відшкодування були визначені у розмірі 37 354,00 гривень на підставі Рахунку фактури №СФ-2840 від 29.01.2010року СПД ФО ОСОБА_7 (а.с.22), і така сума сторонами не оспорюється.

На підставі зазначеного страхового акту та заяви ОСОБА_3 на виплату страхового відшкодування від 29.01.2010року (а.с.16), страховиком - ОСОБА_4 «Український Страховий Дім» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 37 354,00 гривень, що підтверджується оригіналами платіжних доручень №4026 від 19.05.2010року (а.с.329), №4042 від 20.05.2010року (а.с.331), №4048 від 21.05.2010року (а.с.332) та №80 від 19.05.2010року (а.с.330), тобто належними та допустимими доказами.

У відповідності до положень ст.ст.993, 1191 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, у відповідності до вищевказаних положень закону, до позивача ОСОБА_4 «Український Страховий Дім», яке відшкодувало шкоду завдану іншою особою, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до особи відповідальної за завдані збитки, у розмірі виплаченого відшкодування на суму 37354,00 гривень.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013р., регресну вимогу може бути предявлено протягом трьох років із дня виконання зобовязання про відшкодування шкоди.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Матеріалами справи встановлено, що власником автомобіля марки «Порше Каєн», реєстр. номер НОМЕР_2, на момент зазначеної ДТП, тобто станом на 17.12.2009року, була Філатова ОСОБА_8 і її цивільно-правова відповідальність як власника даного транспортного засобу була застрахована у страховій компанії ПАТ «ПРОСТО - Страхування» - відповідача у справі, згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9333413 (а.с.131).

Із копії полісу ОСЦПВВНТЗ №ВВ/9333413 слідує, що ліміт відповідальності по даному полісу за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого складає 25500 гривень, франшиза за даним полісом становить 0 гривень. Забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки «Порш Каєн», реєстр. номер НОМЕР_5. Тип договору 1. Строк дії Договору з 08.05.2009року до 07.05.2010року. Даний поліс діючий станом на 17.12.2009року, тобто на момент ДТП.

Вищевказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №НТ-09 №1931 Кв 05 від 06.08.2009року(а.с.4-9); копією заяви ОСОБА_3 на страхування наземних транспортних засобів від 06.08.2009року (а.с.10,11); копією страхового акту №НТ-09/1931/КВ/Ду1/2 від 24.02.2010року (а.с.12,13); копією повідомлення ОСОБА_3 про настання страхового випадку від 17.12.2009року (а.с.14,15); копією заяви ОСОБА_3 на виплату страхового відшкодування від 29.01.2010року (а.с.16); копією довідки ДАІ про ДТП №8534652 від 24.12.2009 року (а.с.18,19); копією постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 27.01.2010року (а.с.20); копією Рахунку фактури №СФ-2840 від 29.01.2010року СПД ФО ОСОБА_7 (а.с.22); оригіналами платіжних доручень №4026 від 19.05.2010року(а.с.329), №4042 від 20.05.2010року(а.с.331), №4048 від 21.05.2010року (а.с.332) та №80 від 19.05.2010року(а.с.330); копією статуту ОСОБА_4 «Український страховий дім» (а.с.31,32); копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_4 «Український страховий дім» (а.с.33); копією полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9333413 (а.с.131); повідомленням ЦБДР та АС при МВС №45/92аз від 12.04.2013року (а.с.133); повідомленнями ЦБДР та АС при МВС (а.с.133, 303,304, 306-308); копією матеріалів справи про адміністративне правопорушення №3-363/10 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП; повідомленням ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві та Інформаційною карткою про адміністративне правопорушення від 03.12.2013року.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача ПАТ «ПРОСТО - Страхування» проти позову (а.с.242,243, 266,267) обґрунтовані тим, що позивачем не доведено факт того, що автомобіль марки «Порш Каєн», реєстр. номер НОМЕР_5, про який зазначено у полісі ОСЦПВВНТЗ ВВ9333413, та автомобіль марки «Порш Каєн», реєстр. номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 на момент ДТП, є одним і тим же транспортним засобом.

Також суд відхиляє твердження відповідача про те, що можливо допустити, що автомобіль марки «Порш Каєн», реєстр. номер НОМЕР_5, був відчужений його власником, і тому згідно п.19.2 статті 19 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній з 20.10.2005року до 04.11.2012року) такий договір страхування припиняється з дня відчуження.

Дані обставини спростовуються наявними у матеріалах справи повідомленнями ЦБДР та АС при МВС (а.с.133, 303,304, 306-308), згідно яких автомобіль марки «PORSCHE CAYENNE S», кузов №WP1AA29P08LA05995, 2007 року випуску, станом на момент укладення зазначеного договору обовязкового страхування, а також на момент ДТП 17.12.2009року, належав Філатовій ОСОБА_8, а підставою для перереєстрації транспортного засобу та заміні номерних знаків з ВС 0125 ВН на АА 4756 ІМ, стала зміна місця проживання його власника Філатової ОСОБА_8, а не його відчуження.

Так, згідно п.33 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" № 1388 від 07.09.1998року, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Представник відповідача ПАТ «ПРОСТО - страхування» в судовому засіданні заперечила проти позову в частині стягнення відшкодування з ПАТ «ПРОСТО - страхування» покликаючись також на те, що відповідачем ОСОБА_1 не доведено факту того, що він в момент ДТП керував зазначеним транспортним засобом на правовій основі, а тому його цивільно-правова відповідальність за полісом №ВВ/9333413 не була застрахована, у звязку із чим позовні вимоги до ПАТ «ПРОСТО - страхування» є безпідставними.

При оцінці пояснень сторін та наданих доказів щодо правомірності експлуатації відповідачем ОСОБА_1 забезпеченого транспортний засобу суд виходить з наступного.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особами, відповідальність яких застрахована, вважаються - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб (п. 1.4); забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах (п. 1.7).

Відповідно до ст.15 вказаного закону (чинного на момент укладення договору обовязкового страхування) договори обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоровю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного у договорі страхування, будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1 типу).

Як вбачається із копії полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9333413, цивільно-правова відповідальність за цим договором застрахована за типом 1 Договору, тобто цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну майну третіх осіб застрахована за умов експлуатації забезпеченого транспортного засобу, визначеного у договорі страхування, будь якою особою на законних підставах.

Правила дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, (в редакції чинній на момент ДТП) визначають як законне (правомірне) володіння (керування) транспортним засобом, за наявності у водія механічного транспортного засобу, відповідно до п.2.1 цих Правил, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, та реєстраційного документу на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтва про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційного чи іншого засвідченого в установленому порядку документу, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.

Матеріалами справи, зокрема, довідкою ДАІ про ДТП №8534652 від 24.12.2009 року (а.с.18,19), підтверджується, що ОСОБА_1 на момент ДТП мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом серія ІНА 494375.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 та його представником не представлено суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин щодо правомірності керування даним автомобілем на момент ДТП, які б спростували ті обставини, на які посилається відповідач ПАТ «ПРОСТО - Страхування».

А тому, оскільки відповідач ОСОБА_1 у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин на підтвердження чи спростування своєї вини, суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно наданого на запит суду повідомлення ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві та Інформаційної картки про адміністративне правопорушення, під час оформлення матеріалів ДТП, яка сталася 17.12.2009року о 08.45 год. на розі вулиць ОСОБА_6 та Пушкінської, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, за керування автомобілем марки «Порше», реєстр. номер НОМЕР_2, «без інших документів», та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 450 гривень.

При цьому, диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП (в редакції чинній станом на момент ДТП) передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки, зокрема, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом.

Відомості щодо правомірності керування ОСОБА_1 автомобілем марки «Порш Каєн», реєстр.номер АА 4756 ІМ, на момент ДТП, відсутні також у матеріалах справи про адміністративне правопорушення №3-363/10 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 на момент ДТП 17.12.2009року керував автомобілем марки «Порше Каєн», реєстр. номер НОМЕР_2, без належних на це документів, передбачених діючими на цей час Правилами дорожнього руху, тобто не на правовій основі, що свідчить про незаконність експлуатації ним транспортного засобу.

За таких обставин цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу на момент ДТП не була застрахована на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/9333413, а тому вимоги до відповідача ПАТ «ПРОСТО - Страхування» задоволенню не підлягають, а шкода повинна бути відшкодована у повному обсязі винною особою, тобто відповідачем ОСОБА_1

За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно роз'яснень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року „Про судове рішення у цивільній справі", відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 1 ЦПК України та з урахуванням положень ч. 4 ст. 10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену позовну вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

Оскільки позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1, у передбаченому нормами ЦПК України порядку, позивачем зменшувались, то суд задовольняє даний позов лише у заявленій позивачем в уточненій позовній заяві розмірі на суму 12 364,00 гривень.

Крім того, у відповідності до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача понесені ними та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_6, виданий 21.02.1997року Мостиським РВ УМВС України у Львівській області; ідентифікаційний номер НОМЕР_7), уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» (місцезнаходження: 01023, м.Київ, пл.Спортивна, 3; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32556540; п/р 2650900019320 в ПАТ КБ «Хрещатик»; МФО 300670) 12 364 (дванадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні у відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу, а також 123 (сто двадцять три) гривні 64 копійки судових витрат зі сплати судового збору, а всього 12 487 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 64 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «__»______20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус