№ 35984947, 13.12.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/6205/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року о 14 год. 16 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представників відповідачів - не з'явились

представника третьої особи

від ОСОБА_2 - ОСОБА_3 (згідно договору)

третіх осіб ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Привалової Євгенії Євгеніївни, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_7 з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Привалової Євгенії Євгеніївни, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, зобов'язання внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених у позові, оскільки відповідачем проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на частину квартири, яка зареєстрована раніше за позивачем та належить йому на законних підставах, а тому зазначені реєстраційні дії є неправомірними, рішення про їх проведення підлягає скасуванню.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому справу розглянуто за їх відсутності.

Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до суду не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, а тому справу розглянуто за їх відсутністю.

Представник третьої особи ОСОБА_2 вважав позовні вимоги необґрунтованими, оскільки державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на частину квартири проведено на підставі всіх документів, необхідних для її проведення, крім того його право власності на нерухоме майно підтверджене у судовому порядку, а тому підстави для скасування реєстрації відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» №11811852 від 12.09.2006 року, №34865851 від 18.07.2012 року позивачу на праві спільної часткової власності належить 374/2000 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №3-3232 від 14.08.2006 року (аркуші справи 8, 48, 123-124).

Враховуючи зазначену обставину, позивач разом із співвласником частки квартири ОСОБА_9 звернулись до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію права спільної часткової власності на 374/2000 квартири АДРЕСА_1, за якою, на підставі наданих документів (витягу КП «ОМБТІ та РОН» про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11811852 від 12.09.2006 року, договору дарування від 14.08.2006 року, зареєстрованого 14.08.2006 року в Державному реєстрі правочинів, технічного паспорту від 17.07.2006 року), державним реєстратором була проведена державна реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомості, про що винесено рішення №88774 від 22.01.2013 року та заявниками отримані витяги про таку реєстрацію (аркуші справи 112-148).

В подальшому, 09.07.2013 року до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області звернувся із заявою про реєстрацію права власності на 374/1000 квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2, яким зазначене майно отримано в дар за договором дарування від 20 березня 2003 року укладеним з ОСОБА_11 (аркуші справи 154-155), від якої зазначений об'єкт нерухомості пізніше перейшов спадкоємцю, а в подальшому позивачу.

Згідно із рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області №3870919 від 11.07.2013 року, на підставі поданих документів, зокрема, договору дарування №917 від 20.03.2003 року, за ОСОБА_2 зареєстрована приватна спільна часткова власність на 374/1000 квартири АДРЕСА_1 та йому наданий витяг про таку реєстрацію (аркуші справи 149-166).

Позивач вважає таку реєстрацію не правомірною, оскільки щодо цієї частки нерухомого майна вже проведена державна реєстрація права власності за ним та співвласником ОСОБА_9 раніше, така реєстрація не скасована, що призвело до подвійної реєстрації об'єкту нерухомого майна, та державним реєстратором не вчинено дій щодо належної перевірки реєстрації наданого ОСОБА_2 договору дарування в органах КП «ОМБТІ та РОН» з 2003 року, тобто з моменту укладення договору.

Суд погоджується з твердженнями позивача та вважає неправомірним рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 4, 8, п. 2, 8 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року, зокрема, право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації органом державної реєстрації, який проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

При цьому, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 1 січня 2013 року запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію, необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

З матеріалів справи вбачається та представником ОСОБА_2 під час судового засідання не заперечувалось, що після укладення договору дарування №917 від 20 березня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 щодо прийняття в дар 374/1000 частки квартири АДРЕСА_1 право власності на зазначений об'єкт нерухомості не було зареєстровано з підстав відсутності необхідності в такій реєстрації.

Проте, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 244, ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР (який діяв на час укладення договору дарування) до договору дарування нерухомого майна застосовуються правила реєстрації договорів купівлі-продажу житлового будинку, зокрема, такий договір підлягав реєстрації у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів.

В договорі дарування №917 від 20 березня 2003 року зазначено, що цей договір підлягає реєстрації в «ОМБТІ та РОН» (аркуш справи 154), проте державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області не було звернуто увагу на ту обставину, що зазначений договір в порушення Цивільного кодексу України не зареєстрований належним чином в органах реєстрації об'єктів нерухомості незважаючи на сплив з моменту його укладення 10 років.

Крім того, враховуючи набуття ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомості до 1 січня 2013 року, державний реєстратор в силу приписів ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» повинен був витребувати інформацію з КП «ОМБТІ та РОН» про реєстрацію права власності на таке майно, проте державний реєстратор обмежився отриманими даними з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких вбачається що за ОСОБА_2 не зареєстровано вищезазначене майно, а щодо особи, яка подарувала це майно (ОСОБА_11) державним реєстратором допущено помилку та отримано інформацію щодо відсутності реєстрації майна за іншою особою (ОСОБА_11).

Таким чином у державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області при здійсненні реєстрації об'єкта нерухомого майна за ОСОБА_2 не було даних щодо його реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» як за заявником так і за особою яка це майно подарувала останньому.

Також, суд звертає увагу, що державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області не прийнято до уваги ту обставину, що 374/1000 частина квартири АДРЕСА_1 вже була зареєстрована 22 січня 2013 року за ОСОБА_9 та ОСОБА_7, тобто в результаті проведення реєстраційних дій відбулась подвійна реєстрація того ж самого об'єкту, що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є неприпустимим.

Представником Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області до суду були надані рішення судів, які підтверджують наявність спору щодо права власності на 374/1000 частина квартири АДРЕСА_1, що свідчить про обізнаність реєстраційної служби про наявність такого спору та фактичної наявності подвійної реєстрацій на один об'єкт нерухомого майна.

Таким чином, оскільки державним реєстратором під час проведення реєстрації права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 не враховано наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на зазначене нерухоме майно, суд вважає проведення такої реєстрації неправомірною, а права позивача мають бути поновлені шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 та зобов'язання реєстраційної служби внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_7 обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_7 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Привалової Євгенії Євгеніївни, за участю третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2, зобов'язання внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного спеціаліста Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Привалової Євгенії Євгеніївни про державну реєстрацію права власності частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно внести запис про скасування реєстрації права власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 13 грудня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида