Decision № 3595979, 17.04.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/204

17.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче

об’єднання «Біокон»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»

Про стягнення 13 159,97 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Кузьмін С.В., довіреність б/н від 02.04.2009р .

від відповідача Пересунько Л.А., довіреність б/н від 10.03.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об’єднання «Біокон»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 13 159,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання відповідно до умов договору № 7350-ПКЛ від 03.07.2008р.

Ухвалою суду від 16.03.09 порушено провадження у справі № 1/204 та призначено розгляд на 06.04.09.

06.04.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого стверджує, що по його документах борг менший.

Позивач проти цього заперечив.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.04.2009 року для звіряння між сторонами.

17.04.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та подав заперечення на відзив.

Представник відповідача визнав борг у повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 7350 ПКЛ, відповідно до якого відповідач зобов’язався передати у власність позивача нафтопродукти (товар) та виконувати інші обов’язки за договором, а позивач зобов’язався приймати та своєчасно оплачувати товар.

У відповідності до умов договору товар, що відпускався позивачу підлягав 100% передоплаті із сторони позивача.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 25 000 грн., із яких позивачем було використано 11840,03 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Залишок коштів складає 13 159,97 грн.

30.09.2008 року позивачем була надана відповідачу заява про розірвання договору згідно п.п. 10.1, 10.2 договору, відповідно до якої договір мав припинити свою дію 14.10.2008р., а сторони договору мали провести взаєморозрахунки: постачальник мав заблокувати пластикові смарт-картки, покупець мав повернути їх, а постачальник повернути заставні суми та невикористану суму грошових коштів покупця, які були перераховані відповідачу.

Відповідач не заблокував вчасно пластикові картки, та не провів у зазначені за договором строки розрахунку із покупцем, тому покупець з метою отримання товару на суму раніше сплачених коштів користувався ними до 31.12.2008р.

У січні 2009 року за пластиковими картакми позивач не зміг отримати товар, тому позивач повернув відповідачі дані картки та звернувся з вимогою повернути грошові кошти у розмірі невикористаної суми.

Проте відповідач не виконав ні поставки нафтопродуктів ні повернення грошових коштів у розмірі 13159,97 грн.

Станом на день подачі позову до суду відповідач свої зобов’язання за договором у повному обсязі не виконав.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 13159,97 грн. основного боргу.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 131,59 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи, та визнана відповідачем у судовому засіданні 17.04.2009р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Ойл Кард»(02660, м.Київ, вул. Попудренка 52, офіс 101, код ЄДРПОУ 32527593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об’єднання «Біокон»(83009, м.Донецьк, пр. Партизанський 43, код 13490613) 13159 (тринадцять тисяч сто п’ятдесят дев’ять) грн. 97 коп. –основного боргу, держмито в розмірі 131 (сто тридцять одну)грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 05.05.2009р.)