№ 35944457, 11.12.2013, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 910/2202/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київметалпром" на рішення господарського суду м. Києва від 28 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 910/2202/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Київметалпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Дім Плюс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Плюс" про зобов'язання вчинити дії, -

Встановив:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Київметалпром" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Дім Плюс" про зобов'язання прийняти корпоративне право на підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Плюс" у розмірі 22,0887 % статутного капіталу за актом приймання-передачі та підписати даний акт.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28 березня 2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а позовні вимоги - задовольнити.

Сторони у справі не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2009 року сторонами укладено договір купівлі-продажу корпоративного права товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Плюс" у розмірі 22,0887 % статутного капіталу (911160 грн.), за яким покупець набуває корпоративне право на підприємство з моменту повного виконання зобов'язань за цим договором з оплати вартості корпоративного права та підписання акта приймання-передачі. Покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість корпоративного права до 30 грудня 2009 року шляхом безготівкового перерахуванням коштів на рахунок продавця.

На виконання умов договору та взятих на себе зобов'язань відповідачем перераховано на рахунок позивача 911160 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача за 29 вересня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 23 жовтня 2009 року, 27жовтня 2009 року, 29 січня 2010 року та довідкою публічного акціонерного товариства "Златобанк" № 650 від 28 березня 2013 року.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем не підписано акт приймання-передачі корпоративного права, що, на думку позивача, порушує права останнього як продавця товару, оскільки у нього виникли податкові зобов'язання в частині сплати податку на прибуток.

Розглянувши позовні вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, дійшов висновку про необхідність залишення їх без задоволення, посилаючись на наступне:

- предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову;

- захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення;

- заявлені позивачем вимоги про зобов'язання відповідача прийняти корпоративне право та зобов'язання підписати акт приймання-передачі корпоративного права не призводять до поновлення порушеного права позивача та, у разі їх задоволення, не можуть бути виконані у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання таких рішень.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київметалпром" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 28 березня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2013 року у справі № 910/2202/13 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.