Decision № 3593575, 29.04.2009, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.09 р. Справа № 23/44

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Східна торгівельна компанія” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрокомплекс” с. Тетянівка

про стягнення 55 539, 95 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Прибильський В.Г., Дунаковська Ю.О. - за довіреностями

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 19.03.2009р. В засіданні оголошувались перерви до 07.04.2009р., до 23.04.2009р. В засіданні, яке відбулось 23.04.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 29.04.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Східна Торгівельна Компанія” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрокомплекс” с. Тетянівка, про стягнення 24 385, 21 грн. боргу, 8 061, 83 грн. інфляційних, 1 577, 63 грн. річних, 12 619, 27 грн. пені та 1 219, 26 грн. штрафу і 7 676, 75 грн. пені на підставі п.57 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 394 від 16.05.2008р. стосовно оплати товару, отриманого ним за накладними, доданими до позову;

- п.57 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888;

- п.10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. № 02-5/293 ”Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”;

- ст.ст. 526, 610, 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Позивач 05.03.2009р. подав суду уточнення позовної заяви щодо розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 24 385, 21 грн. боргу, 3 002, 25 грн. інфляційних, 665, 77 грн. річних, 5 324, 73 грн. пені, 1 219, 27 грн. штрафу та 3 217, 88 грн. пені (в розмірі 0,04%).

Позивач 07.04.2009р. подав суду уточнення позовної заяви щодо розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24 385, 21 грн. боргу, 4 166, 49 грн. інфляційних, 779, 85 грн. річних, 6 238, 18 грн. пені, 1 219, 26 грн. штрафу та 3 238, 62 грн. пені (розмір 0,04%).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: накладні, додані до позову, не місять даних, хто саме і на підставі чого отримував товар, вказаний у цих документах; єдиним документом, який підтверджує повноваження відповідальної особи на право отримання товару є довіреність, що відповідає нормам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99 (далі-Інструкція); за умовами договору покупець має право затримати розрахунок за товар на відповідний час затримки рахунків та накладних - позивач не надіслав і не вручив відповідачу жодного рахунку; посилання позивача на Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888 безпідставне.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір поставки № 394 від 16.05.2008р. (далі - договір № 394), за умовами якого позивач (постачальник) постачає покупцеві (відповідачу), а покупець - приймає та оплачує товар згідно із замовленням покупця та товаросупровідною документацією, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 договору). Сторони за цим договором також домовились, що:

- постачальник поставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації (п.3.1. договору);

- покупець здійснює вчасний розрахунок за товар; оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у ст.9 цього договору протягом терміну платежу, зазначеного у п.1.1. додатку № 3 ”Спеціальні умови”, за умови, що сума платежу не менше 50 грн., та що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця; якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів; покупець буде надавати письмові інструкції постачальнику з приводу форми накладних та рахунків (п.3.3. договору);

- за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення (п.3.8. договору);

- договір укладений строком до 31.12.2008р. (п.8.1. договору).

Сторони підписали додаток № 3 до договору № 394, п.1.1. якого виклали в такій редакції: ”покупець здійснює оплату з відтермінуванням протягом 50 календарних днів з моменту отримання товару”.

За накладними, доданими до позову, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 221 902, 96 грн., що підтверджується підписами працівників відповідача у графі накладної „отримав”, завіреними печаткою відповідача. Також факт отримання товару за накладними, які долучені до матеріалів справи, підтвердив і відповідач в судовому засіданні 07.04.2009р. (заява № б/н від 07.04.2009р.). За даними позивача, відповідач частково розрахувався з ним за отриманий товар в сумі 197 517, 75 грн. Таким чином, сума боргу відповідача складає 24 385, 21 грн.

Суд не приймає до відома посилання відповідача на нібито існуюче у нього право відкласти оплату товару до отримання від позивача накладних та рахунків, тому що: не подано доказів, що відповідач, як покупець, надав позивачу, як постачальнику, форми рахунки відповідно до своїх інструкцій (див.п.3.3. договору); відповідач підтвердив факт отримання товару за спірними накладними.

Доказів оплати суми боргу в розмірі 24 385, 21 грн. відповідач не надав, тому суд стягує з останнього на користь позивача 24 385, 21 грн. боргу.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим кодексом, іншими законами та договором. Частиною 4 ст.231 ГК України закріплено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. Договір № 394 не містить у своєму тексті посилань на можливість стягнення штрафу в розмірі 5% та пені у розмірі 0,04%. Посилання позивача на Положення про поставки товарів народного споживання, затверджене постановою РМ СРСР від 25.07.1988р. № 888, суд до уваги не приймає, тому що: воно не є ні законом, ні актом цивільного законодавства України (див. ст.4 ЦК України); сторони за договором № 394 не обумовили можливість застосування норм цієї постанови для регулювання правовідносин між ними; роз’яснення Вищого арбітражного суду України, на яке посилається позивач, датоване 1994р., коли питання відповідальності ще не були обумовлені ЦК України та ГК України.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення з відповідача 1 219, 26 грн. штрафу та 3 238, 62 грн. пені на підставі п.57 Положення про поставки товарів народного споживання, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. № 888.

Згідно п.3.8.договору № 394 та ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача 4 166, 49 грн. інфляційних, 779, 85 грн. річних та 6 238, 18 грн. пені.

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 216, 230, 231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Агрокомплекс” (вул. Чкалова, с.Тетянівка, Слов’янський район, Донецька область; поштова адреса: м. Донецьк, пр. Ленінський, 4а, р/р 260061347 у ВАТ КБ ”Промекономбанк”, МФО 334992, ЄДРПОУ 24639066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Східна торгівельна компанія” (м. Донецьк, пр. Веселий, 46, р/р 26006051700245 в Донецькому РУ КБ ”Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ32389258) - 24 385 грн. 21 коп. боргу, 4 166 грн. 49 коп. інфляційних, 779 грн. 85 коп. річних, 6 238 грн. 18 коп. пені, 355 грн. 70 коп. витрат на сплату держмита та 75 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя