№ 3585206, 19.02.2009, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.02.2009

Справа №2-19/15831-2006А

За позовом – ВАТ «Победа», с.Жемчужна Нижньогірського району АР КримДо відповідача – Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі, смт.Нижньогірський АР Крим

Про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Хлебнікова Н.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився

Від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі від 30.01.2006 р. № 0000041700/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 22.05.2006 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу документів, після провадження по справі було відновлено.

Відповідно до висновків експерта № 43 від 28.10.2008 р. із наданих документів по ВАТ «Победа» за період 2004 р. встановити донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 665,80 грн. не уявляється можливим.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянув матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В :

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

26 січня 2006 р. ДПІ в Нижньогірському районі проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства по ВАТ «Победа» за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., про що складений акт № 32/23-01/00413073 від 26.01.2006 р. (а.с.27-46).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041700/0 від 30.01.2006 р., яким донараховано суму податку з доходів фізичних осіб на суму 665,80 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1331,60 грн., а всього 1997,40 грн. (а.с.6).

Ухвалою від 22.05.2006 р. провадження по справі було зупинено та призначено судово-бухгалтерську експертизу документів, після провадження по справі було відновлено. Експерту було поставлено питання чи підтверджується висновки ДПІ в Нижньогірському районі, що викладені в акті перевірки № 32/23-01/00413073 в частині донарахування доходів з фізичних осіб в сумі 665,80 грн.

Відповідно до висновків експерта № 43 від 28.10.2008 р. із наданих документів по ВАТ «Победа» за період 2004 р. встановити донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 665,80 грн. не уявляється можливим.

Суд враховує вимоги п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), відповідно до якого в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте суд вважає, що ненадання ніяких доказів позивачем по справі щодо предмету позову не може не бути враховане судом, оскільки це може вважатися зловживанням своїм правовим статусом у адміністративній справі.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов до висновку, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, підстави, необхідні для задоволення позову, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 19.02.2009 року у 11 год. 15 хв.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.