Decision № 35524321, 26.11.2013, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

Справа №344/6587/13-ц

Провадження №22-ц/779/2736/2013

Категорія 24

Головуючий у І інстанції Бойчук О.В.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д.

секретаря Драганчук У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В квітні 2013 року ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 3710,70 грн. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання. Також вирішено питання судових витрат.

На рішення суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що мешканці квартири з 2009 року не користуються послугами позивача. Дана обставина підтверджується актом від 17 грудня 2009 року, відповідно до якого за наслідками проведення обстеження квартири встановлено відсутність теплопостачання від централізованих мереж теплокомунікацій.

Поза увагою суду залишалася і та обставина, що між сторонами у справі відсутні будь-які договірні зобов'язання, на підставі яких у позивача виникає право нараховувати та стягувати плату за послуги.

Неправильно судом також застосовано до спірних правовідносин положення ст. 68 ЖК України, оскільки відповідачі є власниками квартири, а не є наймачами.

З цих підстав просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго».

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим, оскільки зважаючи на приписи ст. 77 ЦПК України судова повістка йому вважається доставленою, що не перешкоджає розгляду справи в його відсутності.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі належним чином не виконували взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, у зв'язку з чим станом на 01.04.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 3710,70 грн., яка підлягає стягненню на користь ДМП«Івано-Франківськтеплокомуненерго» .

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надавав послуги теплопостачання та гарячого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні вносити плату за надані їм послуги з теплопостачання щомісячно за встановленими нормами і тарифами з розрахунку на 1 кв. м житла на одного мешканця або за показаннями засобів обліку теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 самовільно відключена від системи централізованого опалення, про що складено відповідні акти (а.с.25,27).

Про факт самовільного відключення свідчить також протокол про адміністративне правопорушення від 05.04.2011 року (а.с.26). У встановленому порядку такий не оскаржувався та не скасований.

Пунктами 24-26 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. При цьому відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року № 169 були внесені зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Згідно з п. 1.2 Порядку для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.

Пунктом 2.2 Порядку передбачено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Наступним для здійснення відключення від централізованого опалення є отримання від відповідних організацій технічних умов для подальшої розробки проекту відключення.

За таких обставин посилання апелянта на акти, якими погоджено та здійснено відключення квартири відповідачів від мережі центрального опалення, а отже підтверджено припинення надання послуг, не заслуговують на увагу.

Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що указана квартира відключена від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води з порушенням встановленого порядку, а тому це не звільняє відповідачів від обов'язку сплачувати надані позивачем послуги з теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язання по оплаті послуг теплопостачання станом на 01.04.2013 року виникла заборгованість на суму 3710,70 грн., що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.5). На спростування розміру заборгованості відповідачами будь-яких доказів не подано.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 3710,70 грн. заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Доводи апелянта щодо безпідставного стягнення суми заборгованості у зв'язку з відсутністю договору про надання послуг з теплопостачання також не заслуговують на увагу, оскільки відсутність такого договору не звільняє відповідача від оплати за надані послуги з теплопостачання, обов'язок якої встановлено законом.

Крім того, надуманими є і твердження представника апелянта щодо відсутності підстав для стягнення коштів з відповідачів, оскільки такі є власниками, а не квартиронаймачами. За змістом ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 не заперечив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками спірної квартири, а тому суд обґрунтовано стягнув заборгованість за комунальні послуги в солідарному порядку з них обох.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Разом з тим, при вирішенні питання судових витрат судом не враховано положення ст. 88 ЦПК України щодо пропорційного їх розподілу, а тому неправильно стягнуто ці витрати з відповідачів у солідарному порядку. Тому в цій частині рішення суду слід змінити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 жовтня 2013 року в частині судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» по 114,70 грн. судових витрат з кожного.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : Г.П. Мелінишин

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк