№ 3551410, 03.03.2009, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-12710/08                          Головуючий  у  1 інстанції Морозов С.М.

                     Суддя-доповідач Літвіна Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 березня 2009 року                                                                               м. Київ.

               Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                                    Літвіної Н.М.,

Суддів:                                                                               Саприркіної І.В.                                                                                                                    Дурицької О.М.,                  

при секретарі:                                                                   Поліщук І.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Р.К.» на постанову Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Р.К.» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012306/0 від 19 січня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2007 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Р.К.» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012306/0 від 19 січня 2007 року було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

19 січня 2007 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування  податку на додану вартість за період серпень 2006 року, про результати якої складено Акт  № 22/1-23-06-25391800 від  19 січня 2007 року.

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог  п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97 від 03 квітня 1997 року, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000012306/0 від 19 січня 2007 року.

Відповідно до  п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі Закон), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору купівлі-продажу № 11/07 від 11 липня 2006 року позивачем придбано у Приватного підприємства "Торговий дім "Злагода" систему РТС " Сосна-1" відповідно до специфікації № 1 від 11 липня 2006 року.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною № 2 від 31 липня 2006р., оплата була проведена у безготівковому розрахунку, про що свідчать платіжні доручення № 187 на суму 7 000000,00 грн., № 188 на суму 7 000000,00 грн., № 189 на суму 3 649878, 40 грн., а всього на суму 17 659 878,40 грн..

На виконання вказаного договору Приватним підприємством «ТД Злагода» виписано податкову накладну № 2 від 31 липня 2007 року на загальну суму 17 659 878, 40 грн., сума податку на додану вартість за якою в розмірі 2 943 313, 07 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту у липні 2006 року.

З метою підтвердження взаєморозрахунків з Приватним підприємством ТД «Злагода» відповідачем було надіслано запит до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо надання загальних відомостей про вказане підприємство.

В ході перевірки було встановлено, що приватне підприємство ТД «Злагода» є посередником відвантаженої продукції, а постачальником являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортракт», яке згідно податкової накладної №28 від 15 вересня 2003 року реалізувало продукцію на адресу Приватного підприємства ТД «Злагода» у розмірі 17 649 878,40 грн., в т.ч. ПДВ 2 941 646,40 грн.

Між тим, також було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортракт» знято з обліку в зв'язку з ліквідацією 26 січня 2004 року, а Свідоцтво платника ПДВ вказаного товариства анульовано 19 грудня 2002 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону - податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97 від 03 квітня 1997 року - Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, право на податковий кредит у платника податку виникає з моменту настання однієї з подій перелічених у п. п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону, а не з моменту перерахування сум даного податку до Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем уже було сплачено ПДВ у сумі купленого товару, а обов`язок же сплати суми ПДВ покладається на продавця товару.

Крім того, Законом не передбачений обов`язок позивача перевіряти сплату ПДВ продавцем товару.

На основі детального вивчення матеріалів справи та правового аналізу вищезазначених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що не здійснення оплати ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю  "Дортракт" до Державного бюджету України не позбавляє позивача права віднесення даних сум до податкового кредиту та не є підставою для позбавлення права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАСУ, суд

П О С Т А Н О В И В :

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Р.К.» - задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2007 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.Р.К.» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000012306/0 від 19 січня 2007 року задовольнити. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000012306/0 від 19 січня 2007 року. 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя                                 

                      Судді: