Court ruling № 35471626, 18.11.2013, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 375/1532/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Ключковича В.Ю., Петрика І.Й., секретаря Калганової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року за адміністративним позовом Рокитнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих сум допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

31 січня 2013 року Відповідач звернувся із Заявою до Позивача, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 4), з проханням надати (поновити) йому статус безробітного до вирішення питання його працевлаштування відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», в якій зазначено, що його не зареєстровано як фізичну особу-підприємця.

Як вбачається з Персональної картки Відповідача від 31.01.2013 року №107013013100001, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 3), на підставі п.1 ст. 22, ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», Позивачем надано йому статус безробітного.

Проте, в зв'язку з виявленням факту подання Відповідачем недостовірних даних, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначено відповідну допомогу, Позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено Акт від 10.07.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 9). Як вбачається з висновків Акта, Відповідача зареєстровано як фізичну особу-підприємця з 2001 року. В зв'язку з тим, що він не має права на статус безробітного та призначення відповідної допомоги, Позивачем прийнято рішення про повернення Відповідачем виплачених йому коштів.

У зв'язку з приховуванням Відповідачем в період перебування на обліку в центрі зайнятості факту його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності, Позивачем до Відповідача направлено Претензію від 11.07.2013 року №1133-03, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с. 10), про повернення, у п'ятнадцятиденний термін з дня отримання претензії, нарахованої та отриманої ним допомоги по безробіттю у сумі 9 780, 22 грн. за період з 07.02.2013 року по 18.06.2013 року.

Згідно із частинами першою та другою ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ), застраховані особи мають право брати участь в управлінні страхуванням на випадок безробіття через своїх представників відповідно до цього Закону. Застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на судовий захист своїх прав; застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, вимоги якої Відповідачем порушено.

А відповідно до частини третьої ст. 36 Закону №1533-ІІІ, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із частиною першою ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755-ІV (далі - Закон №755-ІV), якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до абз. 2 частини сімнадцятої ст. 47 Закону №755-ІV, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, в зв'язку з чим, посилання Відповідача на те, що ним не отримується дохід від підприємницької діяльності є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.08.2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 5), Позивач, як фізична особа-підприємець, перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, а запис про припинення його підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі відсутній.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення Позивачем з Відповідача безпідставно отриманих сум допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 22.11.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Ключкович В.Ю.

Петрик І.Й.