Decision № 354178, 26.09.2006, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2006 р. Справа № 16/188

за позовом Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Лубни

до відповідача приватного підприємця Торяник Григорія Івановича, м.Лубни

про стягнення 729,61 грн.

Суддя Тимощенко Оксана Миколаївна

Представники :

від позивача: Гриценко І.Г., дов. № 7 від 27.03.06 р.

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення 729,61 грн. податкового боргу.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник в судове засідання не з’явився. Ухвали суду, направлені відповідачу за адресами його місцезнаходження, зазначеними в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти про продаж будинку № 8 по вул. Молодіжній в м.Лубни та про неможливість вручення кореспонденції адресатові через його постійну відсутність за адресою м.Лубни, вул..Гірська, 8. Згідно витягу із розпорядження про держреєстрацію та довідки виконкому Лубенської міськради адреса відповідача, зазначена у позовній заяві –м.Лубни, вул. Молодіжна, 8 є адресою його державної реєстрації, із заявою про зміну якої відповідач у відповідні органи не звертався. Неповідомлення відповідачем компетентних органів про зміну його юридичної адреси всі можливі наслідки цього покладає на нього. Розшук відповідача з метою вручення йому ухвали про порушення провадження у справі не є обов’язком суду. Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, виносить і надсилає сторонам ухвали про порушення провадження у справі, що і було зроблено.

Виходячи з цього, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

податковим повідомленням-рішенням № 0005241700/0 від 04.07.2003 р. відповідачу була визначена сума податкового зобов’язання з податку НП додану вартість в розмірі 877 грн. та нараховано 438,50 грн. штрафних санкцій по цьому податку на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 17-137 від 13.06.2003 р., яким встановлено порушення відповідачем п.п.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ним було занижено податок на додану вартість за листопад 2002 р. по строку сплати до 02.01.2003 р. на суму 877 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0005241700/0 від 04.07.2003 р. було вручене відповідачу 10.07.2003 р, про що свідчить його підпис на корінці повідомлення-рішення, і не оскаржувалось в установленому законодавством порядку та не скасоване компетентними органами, а тому є дійсним і визначене ним податкове зобов’язання є узгодженим, але не сплаченим відповідачем у добровільному порядку.

Враховуючи здійснені відповідачем платежі на момент подання позову згідно виписки з облікової картки платника податків за ним рахується заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 729,61 грн., в т.ч. 696,13 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право стягувати в бюджети та державні цільові фонди суми недоїмки, пені, якщо ці платежі не сплачені добровільно, надане органам державної податкової служби.

Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. зі змінами та доповненнями активи платника податку можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, стягувана за позовом заборгованість підтверджена матеріалами справи, не сплачена відповідачем до цього часу і не заперечується останнім.

Таким чином, позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.. 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця Торяника Григорія Івановича (37500, м.Лубни, вул.. Молодіжна, 8; м.Лубни, вул..Гірська, 8, ідентифікаційний номер 2224722177, інші відомості: р/р 26005179918001 в ПГРУ “Приватбанк”) :

- в доход державного бюджету на р/р 31112029600011, отримувач платежу - ВДК у Лубенському районі, код отримувача 23813243, код платежу 14010100, банк УДК у Полтавській області, МФО 831019 податкову заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 729,61 грн.;

- в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, одержувач ВДК у м. Полтаві (р/р 31111095600002 в УДК у Полтавській області, МФО 831019) 102 грн. державного мита;

- на користь ТУ ДСА, код ЄДРПОУ 26304855 (р/р 37313004000622 банк УДК в Полтавській області, МФО 831019) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

СУДДЯ О.М.ТИМОЩЕНКО