Decision № 35346849, 19.11.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.13р.

Справа № 904/7374/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс", м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до Приватного підприємства "Транс-ПХМ", м. Павлоград, Дніпропетровська область FONT>

про стягнення 18449,04грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар Паніна К.О.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" звернулося з позовом до приватного підприємства "Транс-ПХМ" про стягнення заборгованості у розмірі 16000,00грн., пені – 2033,70грн. і 3% - 415,34грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати наданих транспортно – експедиційних послуг з перевезення вантажів автотранспортом за маршрутом м. Павлоград – м. Пенза. Заборгованість приватного підприємства "Транс-ПХМ" на час звернення до суду складає 18449,04грн., з яких: основна заборгованість - 16000,00грн., пеня – 2033,70грн., 3 % річних – 415,34грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що:

- факт наявності заборгованості відповідачем не заперечується;

- в порушення п.2 ст. 530 ЦК України, позивачем невірно визначено дату настання зобов’язання із оплати та розраховано розмір пені.

Ухвалою суду від 25.09.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 09.10.13р.

09.10.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 30.10.13р.

30.10.13р. в судове засідання сторони не з’явились. Представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 06.11.13р.

06.11.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача. Представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 19.11.13р.

В судове засіданні 19.11.13р. не з’явились повноважні представники сторін. Крім того, відповідачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

23.10.13р. на підставі заявки №392 підписаної сторонами ТОВ "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" здійснило перевезення вантажу за маршрутом: м. Павлоград – м. Пенза, автомобілем „Мерседес” державний номер 13656АР/11942АМ. Вказаний вантаж був доставлений в пункт призначення (м. Пенза) 25.10.12р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №086193.

Заборгованість приватного підприємства "Транс-ПХМ" на час звернення до суду складає 18449,04грн., з яких: основна заборгованість - 16000,00грн., пеня – 2033,70грн., 3 % річних – 415,34грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 16000грн. з таких підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Вищезазначені факти, дають підстави суду вважати, що між сторонами склалися правовідносини пов'язані із поставкою товару.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, на підставі №392 від 23.10.13р. підписаною обома сторонами, ТОВ "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" здійснило перевезення вантажу за маршрутом: м. Павлоград – м. Пенза, автомобілем „Мерседес” державний номер 13656АР/11942АМ. Вказаний вантаж був доставлений в пункт призначення (м. Пенза) 25.10.12р., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №086193.

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, ТОВ "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" на адресу відповідача направлено претензію №22/2 від 22.05.13р. з вимогою оплати заборгованість щодо наданих послуг.

В матеріалах справи наявні докази направлення вказаної вимоги, підтверджується копією конверту, що повернувся на адресу ТОВ "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" (а.с.15) з відміткою пошти "вручено 28.05.13р.”. Факт отримання вказаної вимоги відповідачем не заперечується.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України, боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків, відповідно до вимог ст. 253 ЦК.

Однак, відповідачем оплату послуг не здійснено, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 16000,00грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, щодо 3 % річних – 132,82грн., з таких підстав

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Таким чином, розрахунок 3% річних, здійснюється за період з 05.06.13р. по 13.09.13р. у розмірі 132,82грн.

Щодо надання відповідачем розрахунку пені у розмірі 2033,70грн. на підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 547 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що у відповідача виникло зобов”язання по оплаті наданих послуг, не за договором про надання транспортно – експедиторських послуг з перевезення вантажів автотранспортом №01/11/12 від 01.11.2012р., укладеного між сторонами, господарський суд вважає нарахування пені здійснені позивачем на підставі умов вказаної угоди, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Неналежне виконання відповідачем зобов’язання є підставою для задоволення позовних вимог, щодо стягнення основної заборгованості - 16000,00грн., 3 % річних – 132,82грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевказане, суд не приймає в якості належного доказу посилання позивача на укладений між сторонами договір про надання транспортно – експедиторських послуг з перевезення автотранспортом №01/11/12 від 01.11.2012р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Транс-ПХМ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, б.15, код ЄДРПОУ 336568895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сєвєродонецьке науково - виробниче об'єднання Хімресурс" (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр.-т. Радянський, 17/405, код ЄДРПОУ 34767516) 16000,00грн. – основного боргу, 132,82грн. - 3% річних, 1720,50грн. – судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано – 19.11.2013.

Суддя Турчин С.О.