Decision № 35215739, 13.11.2013, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р.Справа153/1635/13-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Ямпільського РС УДМС України у Вінницькій області ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Вказала, що зареєстрована та проживає у власному будинку, який розташований по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області. 04 квітня 1982 року її донька уклала шлюб з відповідачем по справі. 20 січня 1998 року вона прописала їх у даному житловому будинку і з тих пір вони проживають у вказаному житловому будинку. 16 січня 2013 року Ямпільським районним судом Вінницької області шлюб між ОСОБА_5, тобто її донькою та відповідачем ОСОБА_4 було розірвано. На даний час в її будинку зареєстрований та проживає її колишній зять ОСОБА_4 Реєстрація відповідача у її житловому будинку є безпідставною, так як він не має права на даний будинок. Він зловживає спиртними напоями, у будинку не прибирає та не робить ремонти, що призводить до пошкодження будинку. Крім того, відповідач постійно свариться з іншими членами її родини. На даний час вона має намір розпорядитися будинком на власний розсуд, однак у будинку зареєстрований відповідач, який не бажає добровільно виписатися, чим чине їй перешкоди у здійсненні права власності на житло. Так як реєстрація є похідним від права користування житловим приміщенням, відповідач втратив правову підставу для користування її житловим будинком. У звязку із вищевикладеним, вона змушена звернутися до суду із позовом та просити суд винести рішення, яким усунути перешкоди у користуванні нею житловим будинком, а саме визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком, що належить їй.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 08 серпня 2013 року, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Суду пояснив, що онука позивачки вийшла замір і має намір проживати у даному будинку, однак немає можливості, так як там проживає відповідач.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, судовою повісткою з рекомендованим повідомленням. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав, клопотань про розгляд справи у його відсутність чи перенесення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області у судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву вих..№02-09/187 від 28.10.2013 року за підписом сільського голови з клопотанням справу розглянути у відсутність представника сільської ради, позовні вимоги не визнає, просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Ямпільського РС УДМС України у Вінницькій області ОСОБА_3 щодо розгляду даної справи покладається на розгляд суду.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок №3 по вулиці Кооперативній у селі Буша Ямпільського району Вінницької області встановлено, що замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1, паспорт виготовлено станом на 18 лютого 2013 року. Із довідки витягу вих..№338 від 22.03.2013 року виданої виконавчим комітетом Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області встановлено, що за ОСОБА_1 рахується житловий будинок по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області і в даному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_4. Із виписки №687 від 24.09.2012 року виданої виконавчим комітетом Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області встановлено, що із по господарської книги Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області за 2011-2015 роки головою двору, що розташований по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області є ОСОБА_1, ОСОБА_4 зять. Із рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 січня 2013 року, яке вступило у законну силу 28 січня 2013 року встановлено, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Із довідки №1098 від 12.11.2013 року виданої виконавчим комітетом Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд прийшов до переконання у тому, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказами, відповідно до статті 57 ЦПК України являються будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Позивач посилається на норму статті 405 Цивільного кодексу України, а саме частина друга вказаної статті говорить про те, що член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом, однак у матеріалах справи присутня довідка №1098 від 12.11.2013 року видана виконавчим комітетом Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про те, що відповідач зареєстрований та проживає на даний час у вказаному вище житловому будинку, тому суд вважає посилання позивача на норму вказаної статті безпідставним і необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сімї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням (ч.1). До членів сімї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням (ч.4).

Частиною 2 статті 64 ЖК України визначено, що до членів сімї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сімї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

По справі встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є колишнім зятем позивача. Вселився він до спірного житлового будинку після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, тобто із донькою позивачки, на правах члена сімї власника будинку в установленому законом порядку і набув прав і обовязків, передбачених ст..156 ЖК України.

Підстави виселення членів сімї (колишніх членів сімї) власника будинку передбачені ст..157 ЖК України та ч.1 ст.116 ЖК України.

Згідно зі ст..157 ЖК України членів сімї власника житлового будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сімї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання громадського впливу виявилися безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, для застосування норм вказаної статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів.

Під заходами впливу мається на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку та членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.

Згідно розяснення Пленуму Верховного Суду України у п.17 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні справ про виселення на підставі ст..116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Також, згідно розяснення Пленуму Верховного Суду України у п.17 постанови «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст.107 ЖК України. Проте, всупереч нормам вищезгаданих статей Житлового кодексу України, відповідач зареєстрований та постійно проживає у житловому будинку, що розташований по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області та який належить позивачці. Дані обставини підтверджуються довідками виданими виконавчим комітетом Бушанської сільської ради Ямпільського району Вінницької області.

Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_4 постійно проживає та зареєстрований у житловому будинку по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області, який належить позивачеві.

Відповідно до ст..7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Цей закон є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, повязані із зняттям з реєстрації місця проживання, тому положення його статті 7 підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких повязані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог за відсутності доказів на підтвердження обставин, які є підставою позовних вимог, суд вважає позов необґрунтованим.

Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням по вулиці Кооперативній,3 у селі Буша Ямпільського району Вінницької області слід відмовити, оскільки відповідач на законних підставах вселився та проживав у будинку позивача як член сімї власника будинку, не втратив право користування житловим будинком, так як і на даний час проживає у будинку, тому підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 58, 60, 62, 64, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.316, 317, 321, 319, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 9, 64, 72, 150, 156, 157, 160 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст.41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист людини і основоположних свобод, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Т.В.Гаврилюк