№ 347044, 21.12.2006, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2006 р.

11:40

Справа № 1/564/06

м. Миколаїв

За позовом: Контрольно-ревізійне управління в Миколаївській області.

/54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-А/

До відповідача: Миколаївська міська державна лікарня ветеринарної медицини.

/54008, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 192/

про: стягнення з відповідача на користь держави 1 100 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Кобак М.В.

Представники:

Від позивача

Петренко Н.Є, довіреність від 17.07.2006р.

Кустов В.В., довіреність від 17.07.2006р.

Від відповідача

Колбешкіна Л.В., довіреність 01.12.2006р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в доход державного бюджету України 1 100 грн., оскільки ці кошти державного бюджету використані на цілі, не передбачені кошторисом.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що сума 1 100 грн. дійсно сплачена за приватні міжнародні розмови і ним приймаються міри щодо відшкодування цих коштів.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

відповідач є державною установою, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (загального і спеціальних фондів).

На підставі повноважень, наданих частиною 1 статті 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” позивач здійснив перевірку відповідача щодо використання останнім фінансових ресурсів, які отримані з бюджетів всіх рівнів.

За результатами перевірки позивач склав акт від 17.02.2006 року № 01-24/4, на сторінці 29 якого зазначено, що за рахунок спеціального фонду відповідачем сплачені приватні міжнародні розмови на загальну суму 1 100 грн. в тому числі в 2003 році –80 грн., в 2004 році –950 грн., в 2005 році - 70 грн. (а.с.22).

У відповідності зі статтею 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Як свідчить акт перевірки, відповідач витратив кошти спеціального фонду на оплату витрат, які не передбачені його кошторисом, тобто здійснив нецільове використання бюджетних коштів.

27 квітня 2006 року на підставі статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” позивач звернувся з вимогою до позивача про повернення до Державного бюджету 1 100 грн., використаних за нецільовим призначенням, яка відповідачем у добровільному порядку не виконана.

Доводи відповідача щодо використання коштів не за цільовим призначенням з вини працівників ветеринарної міліції судом не приймаються, оскільки відповідачем не надано доказів орендування приміщення органами ветеринарної міліції і надання послуг зв’язку цим органам.

Пункт 10 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” надає право позивачу звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Миколаївської міської державної лікарні ветеринарної медицини /54008, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 192, код ЄДРПОУ 26300716/ в доход державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 97, р/р 31119090600144, МФО 826013, ЄДРПОУ 23631393, код: КЕКД 21080500 (090) –інші надходження/ 1 100 грн.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Л.I.Васильєва