Decision № 347041, 25.12.2006, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2006 р. Справа № 17/582/06

м. Миколаїв

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з?явились;

від відповідача –Воронова О.В., дор. від 21.08.2006 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/582/06

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комфор-ЛВ», м. Одеса, вул. Промислова, 33,

до відкритого акціонерного товариства «Олександівський гранітний кар?єр», Миколаївська область, смт. Олександрівка, вул.Степова, 68,

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 117 368 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфор-ЛВ»пред?явлено позов до відкритого акціонерного товариства «Олександівський гранітний кар?єр»про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 117 368 грн.

Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт-ЛВ»(Позивач) і Відкритим акціонерним товариством „Олександрівський гранітний кар'єр"( Відповідач) був укладений договір постачання № 62.

Предметом договору було постачання гранітної продукції:

- щебені фр.5-20;

- щебені фр. 20-40.

Відповідно до п.4.2. договору Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% згідно рахунків виставлених Продавцем.

27 грудня 2005 року Позивач перерахував Відповідачеві 100 368 грн. згідно рахунка № 000048 від 16.12.2005 р.

Однак до теперішньому часу позивач вказаної продукції не отримав.

ТОВ „Комфорт-ЛВ" неодноразово зверталося до ВАТ „Олександрівський гранітний кар'єр" з проханням виконати свої забов'язання по договору, про що свідчать листи № 08/06 від 26.06.2006р., №03/07 від 06.07.2006р., № 09/08 від 03.08.2006р.

Відповідач ці листи залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Крім того, Відповідач на протязі дев'яти місяців користується чужими грошима, не повертає їх й тому повинен сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, у відповідностідо ст.625 ЦК України.

З урахуванням вищенаведеного сума боргу складає 106440 грн. 26 коп., яку позивач просить задвольнити у повному обсязі.

Враховуючи наведене, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Згідно умов п.1.1. договору № 62 від 16.12.2005 р. «Поставщик обязуется поставить и передать в собственность Покупателя гранитную продукцию - долее «Продукция», а Покупатель обязуется принять указанную продукцию и оплатить ее на условиях, указанных в Договоре».

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1. спірного договору відповідач зобов?язався передати позивачу щебінь відповідної фракції.

Позовну заяву з вимогою повернення грошових коштів відповідачем було отримано 25 жовтня 2006 року вхід. № 792. Поштовий перебіг - 19.10.2006 р. (відмітка поштового відділення м. Одеси) і 22.10.2006 р. (відмітка поштового відділення м. Вознесенськ).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов?язок по поверненню грошових коштів на протязі семи днів з моменту отримання вимоги.

Вимогу про повернення коштів відповічем було отримано 25 жовтня 2006 року, та виконало 21 листопада 2006 року, що підтверджується наданою випискою з особового рахунку від 23 листопада 2006 р., де зазначено призначення: Повернення коштів за невибрану гранпродукцію згідно акта звірки від 01.11.2006 р.

Таким чином, сума у розмірі 100 368 грн. перерахована відповідачеві відповідно до умов договору № 62 від 16.12.2005 р.,повернута позивачу у повному обсязі.

Таким чином, в даній частині позовних вимог провадження слід припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського кодексу України у зв?язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання у розмірі 3% річних і нарахування боргу з урахування індексу інфляції, і тому позивачем було нараховано відповідачу суму 2 258 грн.28 коп. та 3813 грн.98 грн. відповідно.

Але, ці суми нараховані без достатніх правових підстав, оскільки в даній статті мова йдеться про відповідальність за неможливість виконання боржником грошового зобов?язання.В спірному договорі відповідач мав перед позивачем тільки майнове зобов?язання.

Таким чином, в задоволенні даних позовних вимог слід відмовити.

Оскільки сума боргу була погашена відповічем після порушення провадження у справі, то судові витрати, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України , слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 100 368 грн. провадження у справі - припинити.

2. В частині стягнення річних і збитків від інфляції - відмовити.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Олександрівський гранітний кар?єр» ( Миколаївська область, смт. Олександрівка, вул.Степова, 68, код 00292343) 5002 грн.68 коп. адвокатських послуг, 1000 грн. 54 коп. державного мита, 110 грн.92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процеса на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-ЛВ», (м. Одеса, вул. Промислова, 33, код 19204231).

Суддя Коваль С.М.