Court ruling № 34675965, 04.11.2013, Cherkasy Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/310/13 Головуючий по 1 інстанціїКатегорія: ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України Орленко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Шкреби Р.Д., Ятченка М.О.,

з участю прокурора Суботіної С.А.,

секретаря Єгорової С.А.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

розглянула матеріали кримінального провадження за апеляцією прокурора у кримінальному провадженні Бицюка О.М. на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий в силу

ст. 89 КК України,

засуджений: за ч. 1 ст. 307 КК України - на чотири роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України - на п"ять років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покрання більш суворим, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_3 покарання у вигляді п"яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки

На підставі ст. 76 КК України місцевим судом покладено на ОСОБА_3 такі обов"язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ; повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з"являтися для реєстрації в органи КВІ.

Із обвинуваченого ОСОБА_3 стягнуто на користь держави 1.618 грн. 10 коп. як процесуальні витрати при проведенні судово-хімічних експертиз.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він, приблизно 13 травня 2013 року близько 8 год. 40 хв., знаходячись в Черкаському обласному наркологічному диспансері, який розташований за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 60, придбав, у невстановленої в ході досудового слідства особи, шляхом дарування, один медичний шприц ємкістю 5 мл. із прозорою рідиною, який в подальшому, зберігаючи при собі, переніс по м. Черкаси, після чого, 17 травня 2013 року близько 11.00 год., перебуваючи в парку „Хіміків", а саме біля заправки „Окко", яка розташована на перехресті пр. Хіміків - вул. Чорновола в м. Черкаси, незаконно, умисно, збув один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл., з вмістом прозорої рідини гр. ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 140 грн., після чого того ж дня близько 13.00 год. гр. ОСОБА_6, перебуваючи в службовому приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області в присутності двох понятих чоловічої статі, видав працівникам міліції один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. з прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта №2/0680 від 07.06.2013 року містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - діазепам; маса психотропної речовини в рідині становить 0, 007 грам.

Він же, 22.05.2013 року близько 09.00 год., знаходячись в Черкаському обласному наркологічному диспансері, який розташований за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 60, придбав, у невстановленої в ході досудового слідства особи, шляхом дарування, один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. із рідиною прозорого кольору, після чого, 22.05.2013 року близько 11.30 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту „Парк Хіміків", яка розташована поблизу перехрестя пр. Хіміків - вул. Чорновала в м. Черкаси, повторно, незаконно, умисно збув один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. з вмістом прозорої рідини за грошові кошти в сумі 60 грн. гр. ОСОБА_7., після чого, того ж дня близько 14.00 год. ОСОБА_7, знаходячись в приміщенні Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, в присутності двох понятих, видав співробітникам міліції один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. з прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта № 2/0830 від 13.06.2013 року містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - діазепам; маса психотропної речовини становить 0, 0053 грм.

Він же, повторно, приблизно 20.05.2013 року близько 09.00 год., знаходячись в Черкаському обласному наркологічному диспансері, який розташований за адресою: м. Черкаси, проспект Хіміків, 60, придбав, у невстановленої в ході досудового слідства особи, шляхом дарування, один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. із прозорою рідиною, після чого, частину незаконно збув 22.05.2013 року близько 11.30 год. гр. ОСОБА_7., після чого, в період часу з 13.38 год. 22.05.2013 року по 13.40 год. 22.05.2013 року працівниками міліції в ході проведення огляду місця події за зупинкою громадського транспорту „Парк Хіміків", яка розташована поблизу перехрестя пр. Хіміків - вул. Чорновала в м. Черкаси, в присутності двох понятих та самого ОСОБА_3 під парканом в траві, було виявлено та вилучено один одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. з прозорою рідиною, яка згідно висновку експерта № 2/0807 від 13.06.2013 року містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускається виключення деяких заходів контролю - діазепам; маса психотропної речовини становить 0, 0018 грм., яку ОСОБА_3 викинув під час його затримання працівниками міліції, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, та яку останній зберігав з метою подальшого збуту.

Не заперечуючи встановлених судом фактичних обставинин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого і кваліфікацію дій обвинуваченого, прокурор в апеляції ставить питання про його скасування через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання.

При цьому зазначає, що згідно п. 1 ПП ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення покарання судами кримінального покарання», при призначенні покарання суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне для її виправлення та попередження нових злочинів. Однак суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_3 вказані вимоги закону в достатній мірі не врахував.

Вказує, що судом належним чином не враховано, що ОСОБА_3 не працює, веде паразитичний спосіб життя та отримує доходи від злочинної діяльності, а також суд не в достатній мірі врахував високу суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, те що воно є тяжким, за скоєння якого передбачене покарання до 10 років позбавлення волі, а тому його виправлення можливе лише за умови ізоляції від суспільства.

Просить апеляційну інстанцію вирок місцевого суду від 17.07.2013 року відносно ОСОБА_3 скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м"якості та неправильного застосування вимог закону про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним та засудити його: за ст. 307 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі; за ст. 307 ч.2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; згідно ст. 70 КК України призначити йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_3 в поданому ним запереченні на вищезазначену апеляцію прокурора просить апеляційну інстанцію вирок місцевого суду залишити без змін, так як на його думку він є законним та обгрунтованим, а в задоволенні апеляції прокурора просить відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого подану прокурором у кримінальному провадженні апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника адвоката ОСОБА_4, які вважали оскаржуваний вирок місцевого суду законним та обгрунтованим та просили відмовити в задоволенні апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції прокурора колегія суддів приходить до наступного.

Висновок місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні того злочину за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку і який не оскаржується учасниками судового процесу і в тім числі і самим обвинуваченим ОСОБА_3

Крім цього, останній винним себе визнав повністю як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції і погоджувався на спрощений порядок розгляду справи відповідно до вимог ст. 349 ч.3 КПК України.

В апеляції прокурора не оскаржується ні ця процедура, ні питання про доведеність вини ОСОБА_3, ні правильність кваліфікації його дій, крім міри покарання. А тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, тобто в даному випадку тільки в частині призначення ОСОБА_3 покарання.

Дії ОСОБА_3 за ст. 307 ч. 1 та ст. 307 ч.2 КК України судом кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, то судова колегія вважає, що воно ОСОБА_3 призначене у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України з врахуванням характеру та ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних про його особу, наявності цілого ряду пом"якшуючих його відповідальність обставин ( в тому числі: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; також місцевим судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 має на утриманні матір - пенсіонерку, а також має незадовільний стан здоров"я: ВІЛ-інфекція, хронічний гепатит і потребує медичної допомоги ) та відсутності обтяжуючих його відповідальність обставин.

Колегія суддів також вважає, що місцевим судом на законних підставах застосовано до ОСОБА_3 вимоги ст. 69 КК України і призначено покарання за ст. 307 ч.2 КК України нижче від найнижчої межі, чим передбачено санкцією даної статті Закону.

А тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без реального відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов"язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України, враховуючи встановлені по справі та наведені у вироку позитивно характеризуючі засудженого дані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обране покарання ОСОБА_3 є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи якої про невиправдану м"якість призначеного ОСОБА_3 місцевим судом покарання є необгрунтованими.

В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора у апеляції про м'якість призначеного ОСОБА_3 покарання є безпідставними і непереконливими, оскільки вони не грунтуються на зібраних по справі доказах і тому на увагу не заслуговують.

За таких обставин апеляція прокурора у кримінальному провадженні до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2013 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 307 та ч.2 ст. 307 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Бицюка О.М., - залишити без задоволення.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3 місяців до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді