№ 3455593, 11.06.2008, Odesa District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-а-4618/08

11 червня 2008 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді Іванова Е.А.

при секретарі- Курбанової Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м.Одеси до Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод будівельно-обробних машин” про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м.Одеси (надалі УПФУ) звернулось до суду з позовом у якому просить стягнути на його користь заборгованість з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод будівельно-обробних машин” (надалі ВАТ) по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 44464,87грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідач знаходиться у нього на обліку як платник страхових внесків, та відповідно до п.6.10. р.6 Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 „Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах колишнім працівникам відповідача повинно сплачувати на його рахунки, проте станом на 01.11.2007 року відповідач по списку №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ має заборгованість у сумі 10255,02грн, по списку №1 у сумі 34209,85грн.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині 37560,70грн., та заперечував проти відшкодування пенсій сплачених колишнім працівникам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. з підстав того, що вони працювали на посадах ще до 1992 року та в наступному атестація їх колишніх робочих місць не проводилась, тому вважають, що сума 6904,10 грн. нарахована зайво та просять у її стягненні відмовити.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Указ Президента №121 від 01.03.2001 р. та ст.58 ч.1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003р. визначає, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, тому згідно ст.104 КАС України цей спір віднесено до компетенції адміністративних судів та повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Сторонами визнається, що ВАТ знаходиться на обліку в УПФУ як платник страхових внесків, та на 01.11.2007 року у ВАТ існує заборгованість перед УПФУ з відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім робітникам ВАТ на суму 37560,77грн., та що атестація робочих місць на яких працювали ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_2., після 1991 року та до цього часу не проводилась, та що вони вийшли на пенсію після 1991 року, тому відповідно до ч.3 ст.72КАС України суд вважає, ці обставини доведеними.

Судом встановлено, що серед колишніх працівників ВАТ, яким нараховується пільгова пенсія за списком робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці №1 враховується ОСОБА_3., а за списком виробництв, робіт професій посад, і показників №1 затверджених КМУ ОСОБА_1., та ОСОБА_2.

Суд вважає, що позивачем к відшкодуванню за період з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року безпідставно включені наступні суми по ОСОБА_1. -2378,72грн., ОСОБА_2.-1643,06гн., ОСОБА_3.- 2882,32грн., усього на загальну суму 6904,10коп. виходячи з наступного.

Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 р. підприємства, організації, установи з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 та №2 затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6.1 р.6 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.11.2003р. № 21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до п.6.10 розділу 6 Інструкції від 19.11.2003р. № 21-1, у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації. Оскільки відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Маліновському районі м. Одеса, то відшкодування повинно здійснюватися на рахунки позивача.

Згідно п.6.2 Інструкції ПФУ від 19.11.2003р. № 21-1, особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Тому суд вважає, що позовні вимоги УПФУ щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій колишнім працівникам ВАТ : ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_23., ОСОБА_24., ОСОБА_25., ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_28., ОСОБА_29. на загальну суму 37560,77грн. законі та підлягають задоволенню.

Щодо сум пільгових пенсій ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_2. то суд не погоджується з позивачем щодо обґрунтованості їх відшкодування.

Згідно довідок ВАТ уточнюючих особливий характер робіт (а.с.а.с.85,104,115), та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, пенсії виплачувались наступним громадянам -за списком № 2: ОСОБА_3. (100%)(а.с.17); за списком № 1: ОСОБА_1. (100%)(а.с.360), ОСОБА_2. (100%)(а.с.42).

П. п. "а", "б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлюють, що на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці, -за списками № 1 та № 2 виробництв, робот, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

П.2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. також встановлює, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робот, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, здійснюється за результатами атестації робочих місць. Цей розділ вказаного Закону встановлює обов'язок підприємств, на яких працювали такі працівники, відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку призначених за результатами атестації пільгових пенсій та порядок такого відшкодування робочих місць.

У п.2 Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 року „Про порядок проведення атестації робочих місць по умовам праці” також зазначено, що відповідно до ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 та 2 призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п.6.1 та п.6.2. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, призначеним особам, які працювали на роботах, передбачених списками №1 та 2 затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць.

Пенсійний фонд України також у своїх листахНОМЕР_1від 21.05.2003р. та НОМЕР_2від 27.06.2006р. також неодноразово зазначав обов'язковість згідно умов чинного законодавства проведення атестації робочих місць для призначення вказаних пенсій. Одночасно ПФУ у своєму листі НОМЕР_2від 27.06.2006р. звернув увагу на те, що згідно зі ст.100 Законів України «Про пенсійне забезпечення», право на пільгове пенсійне забезпечення мають і особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. (до 27.12.1991р.), пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р. При цьому вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно з раніше діючим законодавством були відсутні.

Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються особам, які до 27.12.1991р. працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, відповідно до вимог, встановлених цим законодавством. При цьому не вимагається атестація робочих місць по умовам праці.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, відшкодування підприємствами пенсій, призначених відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Закон не передбачає.

У зв'язку з цим, ще у листіНОМЕР_1від 21.05.2003р. Пенсійний фонд України вказує місцевим відділенням Пенсійного фонду на необхідність переглянути облік сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Проаналізував норми пенсійного законодавства суд вважає, що особі, яка працювала на роботах за списками № 1 і № 2 до 27.12.1991 року і по цим роботам в наступному не була проведена атестація робочих місць за умовами праці, пенсія повинна призначатись згідно ст.100 Закону «Про пенсійне забезпечення». Отже, призначення пенсії після 27.12.1991 року на підставі ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення», у випадку коли атестація робочого місця не була проведена, є порушенням чинного законодавства.

Проте, позивач без встановлених законом підстав включив у позовні вимоги суми відшкодування пільгових пенсій трьом колишнім працівникам відповідача (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3) які працювали на роботах, передбачених списками № 1 і № 2, у періоди до 1992 року, та по яким взагалі не була проведена атестація робочих місць. Пенсії вказаним працівникам призначалися після 27.12.1991 року, тобто у період, коли для призначення пенсії по ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення»необхідною умовою є проведення атестації робочих місць. Таким чином, позивачем к відшкодуванню у 2007 році безпідставно включені наступні суми: по ОСОБА_1-2378,72грн. (по списку № 1); по ОСОБА_2 -1643,06 грн. (по списку № 1); по ОСОБА_3-2882,32 грн., (по списку № 2); усього на суму 6 904,10 грн.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.7-9, 158.160.163КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м.Одеси до Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод будівельно-обробних машин” про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод будівельно-обробних машин” (код ЄДРПОУ 00240187) на користь Управління Пенсійного фонду України у Малиновському районі м.Одеси код ЄДРПОУ 26302750 заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у сумі 37560,77грн.

В решті позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі та підписана 17 червня 2008 року.

Суддя Е.А.Іванов