№ 34482706, 04.11.2013, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа № 809/3320/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.,

представника позивача - Кічури Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за податковим боргом в сумі 446541,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2013 року о 15 год. 50 хв. Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з поданням до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості за податковим боргом в сумі 446541,00 грн.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за поданням податкового органу та призначено до судового розгляду в порядку особливого провадження на 04.11.2013 року о 10 год. 00 хв.

Подання обґрунтоване тим, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 446541,00 грн. з податку на додану вартість, який виник в результаті несплати сум податкових зобов'язань, самостійно задекларованих відповідачем в податковій декларації №3346058 від 17.10.2013 року за вересень 2013 року. У зв'язку з несплатою податкового боргу, на підставі пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України податковий орган звернувся до суду з поданням про стягнення податкового боргу.

У судовому засіданні представник заявника подання підтримала, просила його задовольнити, стягнувши з розрахункових рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 446541,00 грн. відповідно до вимог пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся завчасно та належним чином факсимільним зв`язком, що підтверджується довідкою (а.с. 17). Наданим правом на подання заперечення проти подання не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів подання, податковий борг відповідача виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової декларації № 3346058 від 17.10.2013 року за вересень 2013 року на суму 446541,00 грн.

Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 203.1, 203.2, статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зобов'язане було сплатити податкове зобов'язання, зазначене в податковій декларації № 3346058 від 17.10.2013 року за вересень 2013 року, в строк до 30.10.2013 року.

Однак як вбачається з матеріалів справи відповідачем вказане податкове зобов'язання в сумі 446541,00 грн. у строки, передбачені вищенаведеними нормами Податкового кодексу України виконано не було, а тому відповідно до п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу є податковим боргом, який на день звернення до суду є непогашеним. Доказів протилежного відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суду не подано.

Відповідно до вимоги статті 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги про сплату заборгованості в розмірі 3039947,04 грн. та 3180163,64 грн. відповідно за №1/1064/14760/24-1-205 від 12.05.2004 року та № 2/1269/18768/10/24-1-205 від 14.06.2004 року (а.с.8), а отже, в силу п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого були чинними на день отримання вказаних податкових вимог, податкові зобов'язання є узгодженими.

Судом встановлено, що вищевказані податкові вимоги не відкликались, оскільки податковий борг вказаного боржника не переривався.

Оскільки відповідачем відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не подано суду доказів виконання вищевказаних податкових вимог в повному обсязі та відсутності в нього податкового боргу з моменту виставлення йому вказаних податкових вимог та до дня звернення з даним поданням, вищевказана друга податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3).

Згідно з частиною другою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, право на стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 446541,00 грн., виникло у податкового органу о 00.01 год. 31.10.2013 року. Водночас Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до суду 31.10.2013 року о 15 год. 50 хв., тобто в межах двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставини, що дає право на звернення до суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, підставною, а подання обгрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", 76007, вул. Б. Хмельницького, 59 А, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 03346058 в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 446541 (чотириста сорок шість тисяч п`ятсот сорок одну) гривню 00 копійок з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України, звернути постанову до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитюк Р.В.