Decision № 34456572, 28.10.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.13р. Справа № 904/6936/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - промислова компанія" ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Волоське

про стягнення 115 754, 64 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС" про стягнення суми заборгованості у розмірі 115 754,64 грн., з яких: 70 530,18 грн. основний борг, 20 534,68 грн. 24 % річних, 10 583,75 грн. пеня та 14 106,03 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 034979-11 від 02.01.2011 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

15.10.2013 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд розглянути справу за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.10.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС" (покупець) було укладено договір поставки товару № 034979-11 (а.с.8).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник передає у власність покупця товари (автошини до вантажної, сільськогосподарської та/або спецтехніки) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на поставлений товар.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № ХВ-0045240 від 13.02.2012 року на суму 70 530,18 грн. (а.с.20).

Відповідач отримав товар на підставі довіреності № 12 від 08.02.2012 року (а.с.21).

Згідно з пунктом 4.3 договору оплата товару здійснюється покупцем на підставі цього договору та видаткових накладних до нього шляхом переведення безготівкових грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових коштів до каси постачальника протягом 14 календарних днів з моменту поставки.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 13.02.2012 по 16.07.2013 року, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем складає 70 530,18 грн. (а.с.22).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень п. 4.3 договору, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною є таким, що настав.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми 70 530,18 грн. за поставлений товар, підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 28.02.2012 року по 28.02.2013 року у сумі 10 583,75 грн., 24 % річних за період з 28.02.2012 року по 17.05.2013 року у сумі 20 534,68 грн. та штраф у сумі 14 106,03 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення строкув оплати товару покупець, у першу чергу, зобов'язаний оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочки протягом всього часу прострочки, також відповідно до ст. 625 Господарського кодексу України 24 % річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки, а потім сплатити суму основного боргу. При цьому, під час надходження грошових коштів від покупця за товар за даним договором. Крім того, пеню та річні у випадку прострочки платежу строком більш ніж 30 календарних днів, покупець зобов'язаний оплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми. Нарахування пені та штрафу за прострочку оплати товару припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов'язання повинно було виконане.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 28.02.2012 року по 28.02.2013 року у сумі 10 583,75 грн., 24 % річних за період з 28.02.2012 року по 17.05.2013 року у сумі 20 534,68 грн. та штрафу у сумі 14 106,03 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНА-СЕРВІС" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Ульянова, 26А; ідентифікаційний код 36607127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" (62495, Харківська область, харківський район, с. Василеве, вул. Промислова, 1; ідентифікаційний код 33010822) - 70 530,18 грн. основний борг, 10 583,75 грн. пеню, 20 534,68 грн. 24 % річних, 14 106,03 грн. штрафу та 2 315,10 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова