Справа №751/7569/13-ц
Провадження №2/751/1464/2013
Рішення
Іменем України
29 жовтня 2013 року м. Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Мороз К. В.
при секретарі Шестак К. В.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 27965 грн. 00 коп. мотивуючи вимоги тим, що 16 травня 2012 року між сторонами був укладений договір позики в сумі 3500 доларів США, що підтверджується розпискою відповідачем. Письмова вимога від 29 травня 2013 року про повернення коштів залишена без реагування і кошти не повернуті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Пояснила, що відповідач попросив позичити кошти, які йому були надані. В забезпечення повернення коштів відповідач написав розписку, але кошти на вимогу не повертає.
Представник позивача просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки розписка дійсно ним була написана, але кошти він від позивача не отримував. Ця сума коштів мала бути частиною компенсації спільного майна.
Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріли справи, судом встановлено, що 16 травня 2012 року ОСОБА_3 написав розписку про позичення у ОСОБА_1 3500 доларів США ( а. с. 15).
29 травня 2013 року ОСОБА_1 згідно письмової вимоги ( а. с. 6) вимагала повернення коштів в сумі 3500 доларів США. Письмова вимога була отримана 03.06.2013 року ( а. с. 8).
Враховуючи, що ОСОБА_1 був наданий суду оригінал розписки від 16 травня 2012 року, яка згідно ст. 1047 ЦК України є підтвердженням укладення договору позики та його умов, на розписці відсутні відмітки про проведення оплат за цим зобов'язанням, суду також не надані інші розписки щодо отриманні коштів в рахунок погашення зобов'язання за розпискою від 16 травня 2012 року, тому суд приходить до висновку, що згідно ст. 1049 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в національній валюті України визначена за офіційним курсом відповідної валюти на день розгляду справи - 27965 грн. 00 коп..
Належних та допустимих доказів оспорювання договору позики відповідно до ст. 1051 ЦК України відповідачем не надано.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати: 279 грн. 65 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд ,-
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 27965 (двадцять сім тисяч дев'ятсот шість десять п'ять) грн.. 00 коп., що еквівалентно 3500 (трьом тисячам п'ятсот) доларів США.
Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 279 грн. 65 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К. В. Мороз
The court decision No. 34435721, Novozavodskyi District Court of Chernihiv City was adopted on 29.10.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 751/7569/13-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: