КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10191/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
У Х В А Л А
Іменем України
15 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Русіної О.С. Бабаніна А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» про стягнення заборгованості в розмірі 2 491 899,14 грн., -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2012 року Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» в якому просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 491 899,14 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто на користь Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» податковий борг в розмірі 2 491 899,14 грн.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Техно Пром» (код ЄДРПОУ 31244440), зареєстроване Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.12.00, реєстраційний запис № 10001020901 та взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва 18.12.00 за № 2027 (а.с.41, 57). Місцезнаходження: м. Київ, вул. Синьоозерна, буд. 1/50.
03.11.2011 позивачем були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001212320 на суму 1 108 336,00 грн. та № 0001202320 на суму 1 385 423,00 грн. (а.с.11, 12).
Враховуючи, що відповідачем на час подання позову до суду названі вище податкові зобов'язання не сплачені, позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу в розмірі 2 493 759,00 грн. та враховуючи, що станом на 06.09.2012 у зв'язку із частковою переплатою з податку на прибуток, сума боргу складає 2 491 899,14 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно п. 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем податкові повідомлення-рішення від 03.11.2011 № 0001202320 та № 0001212320 були оскаржені в судовому порядку.
Так, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2012 по справі № 2а-17002/11/2670 позов відповідача задоволено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2012 скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» відмовлено.
Вказане судове рішення, відповідно до ст. 254 КАС України, набрало законної сили.
Враховуючи вищенаведене, обставина виникнення даної заборгованості була досліджена судом в іншій справі, про що було постановлено рішення, яке набрало законної сили.
Між тим, сума заборгованості на день розгляду спору в суді залишається несплаченою.
Відповідно до п. 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 статті 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 статті 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 5.41 статті 41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу і виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з пп. 20.1.18. п. 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено обов'язок відповідача сплатити вказаний податковий борг, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно Пром» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 21.10.2013
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.
The court decision No. 34401004, Kyiv Administrative Court of Appeal was adopted on 15.10.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 2а-10191/12/2670. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: