Decision № 34243441, 14.10.2013, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

14.10.2013 року

Справа № 127/17590/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І. Е.,

за участю: секретаря Пророк О. С.,

представника позивача Палюх А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось публічне акціонерне товариство «Кредобанк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.05.2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 153, відповідно до якого позивач зобов'язався видати відповідачу кредит у сумі 300 000, 00 гривень, а відповідач зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі і в терміни, передбачені договором. Кредитні кошти видавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача. Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору позивач виконав повністю. 06.04.2012 року між позивачем та товариством з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна» було укладено договір доручення № б/н, відповідно до умов якого ПАТ «Кредобанк» доручило ТзДВ «Інтер-Ріск Україна», яке спеціалізується на поверненні проблемних боргів, врегулювати питання щодо повернення вказаних коштів. ОСОБА_2 не виконує зобов'язання за кредитним договором і станом на 24.04.2013 року загальна сума заборгованості по кредитному договору становить 344 637, 80 гривень, яка складається з: 294 979, 08 гривень - неповернута сума кредиту, 28 359, 26 гривень - пеня. З метою позасудового врегулювання ситуації, ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» 30.04.2013 року направило на адресу відповідача лист з вимогою про усунення недоліків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, який 03.05.2013 року було отримано відповідачем. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 153 від 21.05.2008 року в розмірі 344 637, 80 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, аргументуючи його мотивами викладеними в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність, не повідомлено причини неявки.

Суд, враховуючи думку представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.05.2008 року між ВАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 153, згідно якого позичальнику банк зобов'язався надати кредит в розмірі 300 000, 00 гривень під 24,6 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 01.05.2028 року. Мета кредитування - придбання земельної ділянки. (а.с. 6-8)

Згідно статуту ПАТ «Кредобанк», останнє є правонаступником ВАТ «Кредобанк». (а.с. 19-21)

Згідно п. 3.1. кредитного договору № 153 від 21.05.2008 року за надання кредиту позичальник сплачує банку в порядку та строки, визначені тарифами банку наступні комісії: за видачу кредиту, одноразово - 2 970, 00 гривень та інші комісії передбачені тарифами банку.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 1 255, 23 гривень не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено договором або додатками до нього.

Згідно п. 5.1. кредитного договору № 153 від 21.05.2008 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2 договору, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2 кредитного договору виконання зобов'язання за цим договором забезпечується способами, що обумовлені в цьому договорі, зокрема: неустойкою (штрафом, пенею); земельна ділянка загальною площею 0,816 га. За виконання зобов'язання за цим договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку визначеному законом або договором.

Згідно меморіального ордера № 3980 від 22.05.2008 року відповідачем отримано кредит згідно кредитного договору № 153 від 21.05.2008 року в сумі 300 000, 00 гривень. (а.с. 9)

Відповідно до договору доручення від 06.04.2012 року ПАТ «Кредобанк» доручив ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» здійснювати від імені та за рахунок ПАТ «Кредобанк» дії, спрямовані на стягнення належної до сплати заборгованості за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними ПАТ «Кредобанк» з позичальниками та особами, які несуть відповідальність за погашення боргу (поручителями, майновими поручителями) - фізичним та юридичними особами. (а.с. 22-38)

ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» відповідачу було направлено досудову вимогу про усунення порушень зобов'язань за кредитним договором № 153 від 21.05.2008 року шляхом сплати заборгованості і запропоновано одразу, після отримання даної вимоги зв'язатись з ТзДВ «Інтер-Ріск Україна» для врегулювання питання щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. (а.с. 17)

Однак, отримавши досудову вимогу, відповідач залишив її без належного реагування. (а.с. 18)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 153 від 21.05.2008 року, борг відповідача станом на 24.04.2013 року становить 305 551, 98 гривень, з яких: 294 979, 08 гривень - неповернута сума кредиту, 10 572, 90 гривень - прострочені відсотки. (а.с. 10-15)

За порушення взятих відповідачем на себе зобов'язань позивачем нараховано пеню за період з 25.04.2012 року по 24.04.2013 року в сумі 39 085, 82 гривень. (а.с. 16)

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановлено його відповідність умовам кредитного договору № 153 від 21.05.2008 року. Зокрема, судом встановлено, що при проведенні розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем, останнім враховано часткове погашення заборгованості в сумі 38 270, 90 гривень, що відбулось внаслідок реалізації земельної ділянки ДВС. (а.с. 61)

Заборгованість відповідача перед позивачем не погашена і підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача та розрахунком заборгованості. Протягом тривалого часу ніяких розрахунків відповідач не веде, відповідно, ухиляється від виконання зобов'язань, взятих на себе згідно кредитного договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3. ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.ст. 546, 549, 550 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення представника позивача, ослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 21.05.2008 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 153. Відповідач отримав кошти в кредит, зобов'язувався повернути їх, сплатити проценти, на умовах визначених договором, але взяті на себе зобов'язання не виконав, що підтверджується доказами, наданими позивачем.

Предметом виконання як невід'ємним елементом виконання договору є ті конкретні суб'єктивні права і конкретні юридичні обов'язки для набуття, здійснення і виконання яких конкретні суб'єкти права вступають в конкретні правовідносини і, відповідно, до вимог норми права, що реалізується, вчиняються належні правомірні дії.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також вимоги ст. 1049 ЦК України, яка вказує, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, оскільки, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Добровільно провести розрахунок по заборгованості за кредитним договором № 153 від 21.05.2008 року відповідач не бажає, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вище викладене, а також ст. 16 ЦК України, згідно якої суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, суд приходить до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача, шляхом стягнення з відповідача на його користь згідно кредитного договору № 153 від 21.05.2008 року загальної суми заборгованості в розмірі 344 637 (триста сорок чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 80 копійок, з яких: неповернута сума кредиту - 294 979, 08 гривень, прострочені відсотки - 10 572, 90 гривень, пеня - 39 085, 82 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 214, 60 гривень.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 530, 536, 546, 549, 550, 610, 611, ч. 1 ст. 612, ст.ст. 627, 629, ч. 1 ст. 1046, ст. 1049, ч. 2 ст. 1050, ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 58-60, 88, 212-215, 218, 224-226, 228, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходженння: м. Львів, вул. Сахарова, 78, р/р № 290999901, МФО 300528, ЄДРПОУ 20120095) заборгованість за кредитним договором № 153 від 21.05.2008 року в сумі 344 637 (триста сорок чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 80 копійок, а також судовий збір в сумі 3 441, 00 гривень.

Судовий збір в сумі 5,38 гривень підлягає поверненню публічному акціонерному товариству «Кредобанк» в порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: