№ 34026582, 03.10.2013, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2013 р. справа№ 910/6503/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Шаркова Н.Г.;

відповідача - не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

на рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р.

у справі № 910/6503/13 (суддя - Ониськів О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг вантажопідйомним краном № 295-06/11 від 29.06.2011 р. у розмірі 47112,52 грн., в тому числі: 44940,00 грн. - основної заборгованості, 1772,98 грн. - пені, 354,60 грн. - 3% річних та 44,94 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6503/13.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р. у справі № 910/6503/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 44940,00 грн. - основної заборгованості, 1772,98 грн. - пені, 354,60 грн. - 3% річних та 44,85 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за послуги на підставі договору, строк якого на момент виконання робіт закінчився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/6503/13, а розгляд справи призначено на 27.08.2013 р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці склад суду змінено, визначено наступну колегію суддів: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 12.09.2013 р. у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.10.2013 р. у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача.

В засідання суду, призначене на 03.10.2013 р., представник відповідача втретє не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

29.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція-124» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного машинобудування» (замовник) було укладено Договір № 295-06/11 на надання послуг вантажопідйомним краном (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати послуги вантажопідйомним гусеничним краном СКГ-40/63 заводський № 179, реєстраційний № 63792 при виконанні будівельно-монтажних робіт на об'єкті: енергоблок ст. № 9, 11 Придніпровської ТЕС у м. Дніпропетровськ по вул. Гаванській, 1 (п. 1.1 Договору).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором надання послуг (ст. 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що вартість однієї машино-години динамічна, включає в себе всі затрати, пов'язані з роботою та технічним обслуговуванням крану, та на момент підписання Договору складає 240,00 грн. з ПДВ (в робочі дні), 312,00 грн. з ПДВ (вихідні дні).

Згідно з пунктами 2.4, 2.5 Договору загальна орієнтовна вартість послуг за Договором склала 353742,16 грн. з ПДВ. Фактична вартість послуг визначається за розрахунком, складеним виходячи з фактично відпрацьованого краном часу (у робочі та вихідні дні) на підставі змінних рапортів, підписаних відповідачем.

30.03.2012 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 3 до Договору, якою було доповнено п. 2.1 Договору та визначено, що з 01.04.2012 р. вартість однієї машино-години в робочі дні складає 150,00 грн. з ПДВ, а у вихідні - 195,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.10 Договору сторонами погоджено строки надання послуг, зокрема, датою закінчення строку надання послуг визначено 30.12.2011 р.

При цьому, сторонами були підписані Додаткові угоди № 1 від 30.12.2011 р., № 4 від 29.05.2012 р. та № 5 від 31.08.2012 р., якими сторони продовжували строки надання послуг, зазначені в п. 3.10 Договору, та визначили кінцевою датою надання послуг 31.12.2012 р.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору та Додаткових угод до нього позивачем були надані послуги відповідачу на суму 44940,00 грн., що підтверджується Актом № 94 прийняття виконаних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 р.

Зазначений Акт № 94 від 30.11.2012 р. відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім наданих позивачем послуг без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Пунктом 2.6 Договору сторони встановили обов'язок відповідача здійснювати оплату фактично наданих послуг щомісячно у відповідності з рахунками позивача, складеними на підставі актів наданих послуг, протягом 15 календарних днів після отримання відповідачем відповідного рахунку.

На виконання зазначених вимог Договору позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000286 від 30.11.2012 р. на оплату наданих послуг на суму 44940,00 грн., що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 05.12.2012 р., який отримано повноважним представником відповідача 13.12.2012 р.

Таким чином, кінцевий строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг згідно з Актом № 94 від 30.11.2012 р. у сумі 44940,00 грн. в силу приписів п. 2.6 Договору настав 28.12.2012 р.

Проте, всупереч умов Договору, відповідач у передбачений Договором строк свої зобов'язання з оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати отриманих послуг в розмірі 44940,00 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань з надання послуг відповідно до умов Договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів оплати отриманих від позивача послуг на суму 44940,00 грн. не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки розрахунку за надані послуги, що передбачені умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 5.3 Договору у разі порушення взятих на себе зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню за кожен день прострочення виконання, в розмірі 0,1% від вартості невиконаного в строк зобов'язання.

З урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня повинна бути розрахована у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості стягнення з відповідача за період з 29.12.2012 р. по 03.04.2013 р. 1772,98 грн. пені, 354,60 грн. 3% річних та 44,85 грн. інфляційних втрат, уточнений розрахунок яких перевірений судом, є правильним та не суперечить чинному законодавству.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність підстав для стягнення заборгованості за надані послуги на підставі договору, строк якого на момент виконання робіт закінчився, колегією суддів визнаються необґрунтованими виходячи з наступного.

Пунктом 3.13 Договору сторони погодили, що продовження строку надання послуг та строку дії Договору оформлюється додатковою угодою, підписаними обома сторонами, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі наявних у матеріалах справи додаткової угоди № 1 від 30.12.2011 р., згідно з якою строк надання послуг по договору № 295-06/11 від 29.06.2011 р. продовжився до 30 травня 2012 року, додаткової угоди № 4 від 29.05.2012 р., згідно з якою строк надання послуг по договору № 295-06/11 від 29.06.2011 р. продовжився до 31 серпня 2012 року, додаткової угоди № 5 від 31.08.2012 р., згідно з якою строк надання послуг по договору № 295-06/1 1 від 29.06.2011 р. продовжився до 31 грудня 2012 року, Акту № 94 прийняття виконаних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012 р., які підписані обома сторонами без зауважень, а також листів № 3336/2919 від 10.12.2012 р. та № 3336/2974 від 18.12.2012 р., судом встановлено обставини, які свідчать про відповідні дії сторін щодо продовження строку дії Договору № 295-06/11 від 29.06.2011 р. до 31.12.2012 р.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав вважати строк дії Договору № 295-06/11 від 29.06.2011 продовженим до 31.12.2012 р.

Відносно наведених скаржником в апеляційній скарзі правових позицій, які містяться в постановах Вищого господарського суду України, колегія суддів зазначає, що вказані правові позиції не суперечать висновкам суду першої інстанції у даній справі, оскільки сторони дійшли згоди щодо продовження строків надання послуг за Договором до 31.12.2012 р. та фактично виконували дії з надання та прийняття таких послуг.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р. у справі № 910/6503/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/6503/13 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.