№ 33988694, 11.09.2013, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 12/100-12/9/19

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

апеляційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2013р. (повний текст підписано - 01.04.2013)

у справі №12/100-12/9/19 (суддя - Карпечкін Т.П.)

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Міністерства інфраструктури України;

2) 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військової частини Т 0710);

3) Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України;

до Макарівської районної державної адміністрації, смт. Макарів;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Кабінету міністрів України;

2) Державного підприємства "Макарівське лісове господарство";

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (військової частини Т 0710) та Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кабінету міністрів України, Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" про визнання недійсним акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №151313, виданий на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 4120 від 11.11.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час оформлення технічної документації для отримання державного акту на право постійного користування землею площею 24,8208 га позивачем 2 було встановлено, що на підставі розпорядження Макарівської районної державної № 4120 від 11.11.2008 р. Державному підприємству "Макарівське лісове господарство" видано Державний акт серії ЯЯ № 151313 на право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 255,3740 га для ведення лісового господарства, що у свою чергу порушує його законні права на спірну земельну ділянку

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2013 р. у справі № 12/100-12/9/19 позов задоволено. Визнано недійсним Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 151313, виданий Державному підприємству "Макарівське лісове господарство" на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 4120 від 11.11.2008 р. Стягнуто з Макарівської районної державної адміністрації (08000, Київська область, смт. Макарів, вул. ; код 37508344) в доход Державного бюджету України 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Державний акт серії ЯЯ № 151313 на право постійного користування земельною ділянкою площею 255,3740 га, виданий ДП "Макарівське лісове господарство" для ведення лісового господарства підлягає визнанню недійсним, оскільки розпорядження Макарівської районної державною адміністрації Київської області № 4120 від 11.11.2008 р., на підставі якого було видано оспорюваний державний акт, скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р. № 2-а-9604/10/1070.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ДП «Макарівське лісове господарство» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області по справі № 12/100-12/9/19 від 27.03.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду Хрипуна О.О. № 12/100-12/9/19 від 01.07.2013 року враховуючи, що відповідно до розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 12/100-12/9/19 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 12/100-12/9/19 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г. Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року по апеляційній скарзі відновлено пропущений строк, порушено по ній провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарги на 17.07.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. на лікарняному, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року у зв'язку з неявкою представників позивача-3 та відповідача розгляд справи в порядку передбаченому ст. 77 ГПК України було відкладено на 11.09.2013 року.

Прокурор, представники позивачів - 1,2 та третьої особи-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2013 року у справі № 12/100-12/9/19.

Представник третьої особи 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представники позивача-3 та відповідача в судове засідання 11.09.2013 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу, у відсутності представників позивача-3 та відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1,2 та третьої особи-1, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи Макарівською РДА Київської області 29.12.2007 року видано розпорядження № 5573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Ніжиловицької сільської ради» та розпорядження від 11.11.2008 року № 4120 «Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП «Макарівський лісгосп» для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради».

Згідно пункту 2 розпорядження від 11.11.2008 року № 4120 безкоштовно передано у користування ДП «Макарівське лісове господарство» земельні ділянку площею 255,374 га - під лісами, для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради.

Не погоджуючись з вищевказаними актами, заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Військової частин Т 0710 та Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району з адміністративним позовом про визнання недійсними розпоряджень Макарівської районної державної адміністрації № 3644 від 26.09.2007 p., № 5573 від 29.12.2007 р. та № 4120 від 11.11.2008 р.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 18.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р., у справі № 2-а-9604/10/1070 адміністративний позов задовольнив, визнанав недійсними та скасував розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 26.09.2007 р. № 3644 "Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16) площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області"; від 29.12.2007 р. № 5573 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП "Макарівське лісове господарство" в межах Ніжиловицької сільської ради"; від 11.11.2008 р. № 4120 "Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП "Макарівський лісгосп" для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради.

Зважаючи на те, що Макарівською районною державною адміністрацією Державний акт серії ЯЯ № 151313 на право постійного користування земельною ділянкою площею 255,3740 га, виданий ДП "Макарівське лісове господарство" не було скасовано, прокурор звернувся до місцевого господарського суду з метою захисту прав позивачів шляхом визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №151313.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 151313, виданим на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 4120 від 11.11.2008 року, посвідчено право Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» постійного користування земельною ділянкою площею 255,3740 га для ведення лісового господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів за № 322270003000031.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року, у справі № 2а-9604/10/1070 задоволено адміністративний позов заступника військового прокурора Київського гарнізону, визнано недійсним та скасовано розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 26.09.2007 р. № 3644 "Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16) площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області"; від 29.12.2007 р. № 5573 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП "Макарівське лісове господарство" в межах Ніжиловицької сільської ради"; від 11.11.2008 р. № 4120 "Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП "Макарівський лісгосп" для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради, оскільки зазначені розпорядження були прийняті відповідачем з перевищенням повноважень, визначених у ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Проте, незважаючи на наявність постанови Київського окружного адміністративного суду, Макарівською районною державною адміністрацією Державний акт серії ЯЯ № 151313 на право постійного користування земельною ділянкою площею 255,3740 га, виданий ДП «Макарівське лісове господарство», скасований не був та залишається чинним, що за твердженням заявника позовної заяви, порушує право позивачів на оформлення земельної ділянки у визначеному законом порядку.

Згідно із ст.ст. 125-126 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент видачі спірного акта, державні акти про право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольських міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольських міських державних адміністрацій.

Затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325 Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою передбачає скасування державного акта у випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акта або поділу чи об'єднання земельної ділянки. Інших підстав для скасування державного акта на право постійного користування земельне законодавство не наводить.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» звернув увагу господарських судів, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування.

Проте, акти про право власності чи постійного користування можуть визнаватися недійсними у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками.

За висновком колегії суддів, визнання недійсним державного акта на право постійного користування земельною ділянкою має правовим наслідком припинення дії правового титулу, тобто припинення правовідношення з постійного користування ДП «Макарівське лісове господарство» земельною ділянкою з підстав, не передбачених статтею 141 Земельного кодексу України.

Такої підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, Земельним кодексом України не передбачено.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 2.8 постанови від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справи у спорах, що виникають із земельних відносин» вказав, що дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими що порушують право користування земельною ділянкою. Таким чином, припинення правовідношення із землекористування ДП «Макарівське лісове господарство» шляхом визнання недійсним виданого йому державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, за позовом, заявленим до Макарівської районної державної адміністрації як органу державної влади, що видав посвідчувальний акт, є безпідставним.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи зазначене, колегія дійшла висновку, що рішення суду у даній справі прийнято з порушенням вимог ст. ст. 4-3, 22 ГПК України, які передбачають рівне право сторін на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів та принцип змагальності в судовому процесі, за неповним зясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду в порядку ч. 1. п. 1, ч. 3 п. 2 ст. 104 ГПК України.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2013 року у справі № 12/100-12/9/19 скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2013 року у справі № 12/100-12/9/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

В позові відмовити.

Матеріали справи № 12/100-12/9/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Іоннікова І.А.

Чорна Л.В.