№ 33950128, 07.10.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/3603/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

представників позивача Ковальчука О.О.,

Солохненка В.О.,

представника відповідача Рокача А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

27.09.2013 року до Чернігівського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" (далі-позивач) з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 17.09.2013 року ВП № 39605050.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 17.09.2013 року Центральним відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 680,00грн. за невиконання виконавчого документа № 2/742/1046/13 від 23.08.2013 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, яким зобов'язано ПАТ "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" поновити ОСОБА_4 на попередньому місці роботи на посаді старшого диспетчера автостанцій Прилуки, Ладан, Варва,Срібне ПАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499». Вказану постанову вважає протиправною, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що штраф накладається у разі невиконання рішення без поважних причин. Позивач неодноразово повідомляв відповідача про об'єктивні поважні причини невиконання рішення, а саме, що до моменту звернення ОСОБА_4 до суду з приводу оспорювання її звільнення, посада, на яку необхідно поновити ОСОБА_4 вже була відсутня в штатному розписі, у зв'язку з чим просив державного виконавця вжити відповідних заходів щодо роз'яснення судового рішення. Проте вказані обставини державним виконавцем під час вчинення виконавчих дій не враховані, внаслідок чого порушені права позивача .

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова від 17.09.2013 року винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначив, що після винесення постанови про накладення штрафу державним виконавцем 17.09.2013 року до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області направлено заяву про роз'яснення рішення суду по справі № 2/742/1046/13 у зв'язку з тим, що рішення є незрозумілим.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Прилуцьким міжрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист № 2/742/1046/13 від 21.08.2013 року, в якому зазначено: «визнати незаконним та скасувати накази Публічного акціонерного товариства "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" від 24.05.2013 року № 51 «Про притягнення до адміністративної відповідальності», від 05.07.2013 року № 88-к «Про звільнення ОСОБА_4.» та поновити ОСОБА_4 на попередньому місці роботі на посаді старшого диспетчера автостанцій Прилуки, Ладан, Варва, Срібне Публічного акціонерного товариства "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" (а.с.35).

На підставі заяви стягувача ОСОБА_4 та виконавчого документа № 2/742/1046/13 від 21.08.2013 року, 02.09.2013 року державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Рокачем А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для самостійного виконання рішення суду - негайно (а.с.36, 37).

06.09.2013 року та 17.09.2013 року позивачем на адресу відповідача направлено заяви про неможливість виконання рішення суду по справі № 2/742/1046/13 з поважних причин, оскільки в штатному розписі ПАТ "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" посада, на яку зобов'язано поновити ОСОБА_4 з 10.07.2013 року відсутня та надано копії наказу № 71 від 10.07.2013 року, додатку до нього та копію переліку змін до штатного розпису керівників працівників (а.с.15,16). За таких обставин позивач просив державного виконавця надати роз'яснення з приводу того, яким чином виконувати рішення.

17.09.2013 року за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк та керуючись статтями 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем складено акт та винесено постанову про накладання штрафу на боржника в розмірі 680,00 грн. (а.с.42).

Суд не погоджується з даним рішенням відповідача, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Абзацом четвертим пункту 6 Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 21.05.2012 року визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606.

Згідно частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За змістом частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно частини першої та другої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Стаття ж 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, вказаними нормами законодавства на державного виконавця покладено обов'язок надіслати на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованою з повідомленням про вручення та, в подальшому перевірити виконання рішення, й лише в разі невиконання боржником у встановлений державним виконавцем строк рішення суду без поважних причин-накласти штраф у відповідному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2013 року наказом ПАТ «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» № 71, у зв'язку з виробничими потребами та важкою економічною ситуацією вчинено ряд заходів по підприємству. Так, пункт 1 наказу №71 від 10.07.2013 року вказує: «Затвердити заходи по підвищенню ефективності праці та зменшення збитковості автостанцій позивача» (а.с.8). У свою чергу, в додатку № 1 до наказу № 71 від 10.07.2013 року зазначено: «З 15.07.2013 року внести до штатного розпису наступні зміни: 1. Вивести із штатного розпису: ... пункт 2 посаду старшого диспетчера автостанцій Прилуки, Срібне, Варва, Ладан» (а.с.8, 9-13).

Про вказані обставини позивач повідомив відповідача в заявах від 06.09.2013 року та 17.09.2013 року.

Однак, відповідачем не надано суду доказів надсилання на адресу позивача відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» постанови про відкриття виконавчого провадження, до того ж, як і не надано належної оцінки фактам щодо наявності поважних причин невиконання рішення суду по справі № 2/742/1046/13.

Представник відповідача в своїх запереченнях зазначив, що у виконавчому документі № 2/742/1046/13 резолютивна частина рішення є незрозумілою, оскільки дата, з якої необхідно поновити ОСОБА_4, судом не зазначена.

Позивач в заявах від 06.09.2013 року та 17.09.2013 року також просив відповідача роз'яснити, яким чином виконувати рішення по справі № 2/742/1046/13.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Проте відповідачем не дотримано вимоги частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та статті 34 вказаного Закону, що призвело до порушення прав позивача.

Посилання представника відповідача на те, що заява про роз'яснення рішення по справі № 2/742/1046/13 направлена до суду державним виконавцем 17.09.2013 року і на даний час ще не розглянута, про що надано лист Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області (а.с.45), судом до уваги не приймається, оскільки даний факт сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про накладення штрафу від 17.09.2013 року ВП № 39605050 в розмірі 680,00 грн. винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки наявною є поважна причина невиконання вимоги рішення суду - відсутність у штатному розписі підприємства посади старшого диспетчера автостанцій Прилуки, Ладан, Варва, Срібне ПАТ «ЧОПАС 17499», про що своєчасно проінформовано відповідача, який не надав цьому факту належної оцінки, а також на даний час заява про роз'яснення рішення суду по справі № 2/742/1046/13 ще не розглянута, тому є протиправною і підлягає скасуванню.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статті 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про накладення штрафу від 17.09.2013 року ВП № 39605050.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002 в ГУДКС України в Чернігівській області, МФО 853592, код 38254398) на користь Публічного акціонерного товариства "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499" (код 03119552) 34,41 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко