Court ruling № 33833804, 25.09.2013, Ivano-Frankivsk Regional Court of Appeal

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Беркій О.Ю.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -

в с т а н о в и л а:

В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу №3606288 від 07.09.2009, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу домоволодіння в АДРЕСА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу №3606417 від 07.09.2009, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач із відповідачем ОСОБА_3 перебував в шлюбі, за час якого остання без його на те згоди відчужила належне їм на праві спільної сумісної власності майно - вищезазначені домоволодіння та земельну ділянку.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року в позові відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухваленим з порушенням процесуальних та матеріальних норм, судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Крім того, вважає, що суд вийшов за межі повноважень, досліджуючи дійсність укладеного шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, не доказуються при розгляді інших справ.

Вважає, що, оскільки спірне майно було придбане ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за час їх перебування в шлюбі, то при укладенні останньою оспорюваних договорів купівлі-продажу обов'язковою була письмова згода позивача як другого із подружжя. Оскільки така згода відсутня, то такі правочини слід визнати недійсними.

Просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 23.09.2013 направив на адресу суду Заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 Стверджує, що Сертифікат, на який посилається позивач в підтвердження шлюбу з ОСОБА_3, не легалізований у встановленому чинним законодавством порядку, тому не може засвідчувати факт укладення будь-якого шлюбу. Окрім того, за Заявою позивача від 17.05.2007, що міститься в матеріалах справи, підтверджено та нотаріально посвідчено, що останній є розлученим та на дату придбання ОСОБА_3 спірного майна не перебуває у шлюбі, чи будь-яких шлюбних відносинах. Представник відповідача зазначає, що в мотивувальній частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2009, на яке позивач посилається в підтвердження своїх позовних вимог, встановлено, що фактичні шлюбні відносини припинені, починаючи з 2007 року. Стверджує, що спірне майно не є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки придбано в період їх роздільного проживання, при фактичному припиненні між ними будь-яких шлюбних відносин та за кошти ОСОБА_3 і дане майно слід вважати особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_3

Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів, просив її задоволити.

Представник ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити. Вважають рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши представників апелянта та відповідача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що згідно копії Договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, посвідченого 17.05.2007 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 продав і передав ОСОБА_3 домоволодіння під АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 (далі - спірне майно), за 139380,00 грн. (а.с. 49-50).

Відповідно до Заяви, посвідченої 17.05.2007 приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 ствердив, що на момент придбання та продажу спірного майна він був і є розлучений з 2000 року, в іншому шлюбі не перебував і не перебуває, ні з ким не проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу (тобто не перебуває у фактичних шлюбних стосунках) (а.с. 51).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 36 СК України визначено, що підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя є шлюб.

Згідно ч. 1 ст. 60 цього ж Кодексу майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав доказів придбання відповідачем ОСОБА_3 спірного майна під час перебування в шлюбних відносинах з ним.

Доводи апеляційної скарги суперечать наявній в матеріалах справи заяві позивача від 17.05.2007, якою останній ствердив та нотаріально посвідчив, що на час купівлі-продажу спірного майна він не перебував у будь-яких фактичних шлюбних стосунках (в т.ч. і з відповідачем ОСОБА_3) та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 2 ст. 308 ЦПК України, згідно яких не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.В. Пнівчук

О.Ю. Беркій