№ 3383101, 13.02.2008, Odesa District Administrative Court

Справа №2-а-858/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 лютого 2008 року                                                                                                    м.  Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Шкамерди К.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ГАРАНТ-IT" до Державної податкової інспекції м.  Іллічівськ Одеської області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0089732350/0,  № 0089742350/0 від 20.09.2007 р,  -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ГАРАНТ-IT" звернулось з позовом до Одеського окружного адміністративного суду до Державної податкової інспекції м.  Іллічівськ Одеської області про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень № 0089732350/0,  № 0089742350/0 від 20.09.2007 р.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0089732350/0,  № 0089742350/0 від 20.09.07 р.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі,  відповідач позовні вимоги не визнав повністю,  посилаючись на порушення позивачем вимог чинного законодавства при укладенні договору купівлі-продажу (зокрема,  п. 3.  ст.  238 ЦК України),  що,  на думку відповідача призвело до порушення норм п. 5.3.9. п. 5.З.,   ст.  5 п. 11.2.1.  ст.  11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи,  заслухавши позивача та представника відповідача,  оцінивши докази,  які мають значення для справи суд дійшов наступних висновків:

За результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Гарант-ІТ»,  яка оформлена Актом перевірки № 2252/23-0301/34944068 від 14.09.2007 року,  ДТП у м.  Іллічівську винесені податкові повідомлення-рішення № 0089732350/0 від 20.09.2007 р. - про донарахування податку на прибуток в сумі 38 542, 00грн.,  штрафні санкції в сумі 3 854, 00 грн.,  загалом - 42 396, 00 грн. та № 0089742350/0 від 20.09.2007 року - про донарахування податку на додану вартість в сумі 30 833, 00 грн.,  штрафні санкції в сумі 12 333, 00 грн.,  загалом - 43 166, 00 грн.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено включення ТОВ «Гарант-ІТ» до складу валових витрат суми 154 167, 00 грн. - придбання товарів у ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ - Сервіс».

Підставою для винесення ДПІ у м.  Іллічівську оскаржуваних повідомлень-рішень було посилання на порушення позивачем вимог приписів п. 3.  ст.  238 ЦК України,  та п. 5.3.9. п. 5.З.,   ст. . 5 п. 11.2.1.  ст.  11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В обгрунтування правомірності винесення оскаржуваних повідомлень рішень,  відповідач посилається на порушення позивачем норми п. 3  ст.  238 Цивільного кодексу України. Відповідно до вимог п. 3  ст.  238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи,  яку він представляє,  у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,  представником якої він одночасно є,  за винятком комерційного представництва,  а також щодо інших осіб,  встановлених законом.  Вказана обставина відображена в акті перевірки № 2252/23-0301/34944068 від 14.09.2007 р.,  (а.с.  14 ) «... відповідна угода не могла бути укладена між ТОВ «Гарант-ІТ» та ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ-Сервіс»,  оскільки її представниками протягом перевіряємого періоду були одні й ті самі особи».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено,  що ним були виконані всі вимоги,  щодо укладення спірного правочину,  розрахунки за договором проведені в повному обсязі,  складена податкова накладна та ПДВ перерахований до бюджету. Крім того,  позивач вказує на те,  що особа,  яка укладала правочин від імені ТОВ «Гарант-ІТ» та ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ-Сервіс» діяла в якості керівника вказаних самостійних юридичних осіб,  а чинне законодавство не передбачає заборони на укладення правочинів між різними юридичними особами,  яких очолює один і той самий керівник. Крім того,  позивач вказує,  що договір,  укладений між ним та ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ-Сервіс» не був визнаний недійсним в судовому порядку,  а відтак цей правочин є дійсним,  доки інше не буде встановлене рішенням суду.

Таким чином,  вбачається,  що в даному випадку правочин між ТОВ «Гарант-ІТ» та ТОВ «Ем Джи Ем-Сервіс» укладався особою,  яка є керівником та має право вчиняти правочини від імені юридичної особи без довіреності.

Стаття 205 ЦК України передбачає,  що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину,  якщо інше не встановлено законом.  Частини 2 та 3 цієї ж статті вказують,  що правочин,  для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма,  вважається вчиненим,  якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частина 1 статті 207 ЦК України передбачає,  що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі,  якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах,  телеграмах,  якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі,  якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Наданими позивачем копіями виписки з банку та банківських квитанцій,  спростовується твердження відповідача про те,  що оплата придбаних товарів ТОВ «Гарант-ІТ» на користь ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ- Сервіс» не проводилась,  а відтак спростовується висновок ДПІ в м.  Іллічівську про те,  що не відбувалися реальні витрати,  як це передбачено п. 11.2.1.  ст.  11 Закону України «Про прибуток...» (арк. 10 Акту перевірки).

З огляду на викладене вище,  а також з додаткових доказів,  наданих позивачем,  які підтверджують як факт проведення розрахунків між ТОВ «Гарант-

It» та ТОВ «Ем Джи Ем-Сервіс» за придбаний товар,  так і факт сплати ПДВ до бюджету,  суд доходить висновку,  що в даному випадку між ТОВ «Гарант-Іт» та ТОВ «Ем Джи Ем-Сервіс» правочин укладений.

Розрахунки за вказаним правочинном між ТОВ «Гарант-ІТ» та ТОВ «Ем Джи Ем-Сервіс» були проведені в повному обсязі,  включаючи податок на додану вартість,  що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанції,  випискою з обслуговуючого банку,  належним чином оформленою податковою накладною № 5 від 30.05.07р. і накладною № 5 від 30.05.07р. За таких умов відсутні підстави вважати недійсним правочин,  укладений між ТОВ «Гарант-ІТ» та ТОВ «ЕМ ДЖИ ЕМ-Сервіс»,  або застосовувати наслідки,  передбачені п.п. 5.3.9. п 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає,  що в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,  дії чи бездіяльності покладається на відповідача,  якщо він заперечує проти адміністративного позову. Як свідчать матеріали справи,  відповідачем не був спростований належними та допустимими доказами факт порушення вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень рішень. Відповідачем не було доведено порушення з боку позивача норм п. 3.  ст. . 238 ЦК України,  та п. 5.3.9. п. 5.3.,   ст. . 5 п. 11.2.1.  ст.  11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,  як це було вказано в оскаржуваних податкових повідомленнях рішеннях.

За таких обставин,  позовні вимоги представника позивача доведені,  обґрунтовані,  відповідають чинному законодавству,  отже підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідність на підставі викладеного,  та положень ч.2,  3  ст.  162 КАС України винести постанову,  яка б гарантувала дотримання та захист прав,  свобод та інтересів особи,  яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись  ст.  ст.  94,  158-163 КАС України суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0089732350/0,  № 0089742350/0 від 20.09.07 p.,  видані ДПІ в м.  Іллічівську на підставі акту № 2252/23-0301/34944068 від 14.0907 р. про результати виїзної планової перевірки ТОВ „ГАРНТ-ІТ" (код 34944068) з питань дотримання вимог податкового,    валютного  та  іншого   законодавства  за  період   27.03.07р.   по

30.06.07р.

постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не буде подана в строк,  встановлений  ст.  186 КАС України, 

постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У рази подання апеляційної скарги

постанова,  якщо її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 18.02.08 р.