УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2013 р. справа № 1170/2а-4237/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування вимоги й постанови, -
в с т а н о в и в :
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції, в якому просить: визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №35422656 від 30.11.2012 р. старшого державного виконавця відповідача Богдана Є.Ю. про стягнення з позивача на користь ДАІ штрафу у розмірі 510 грн. та визнати незаконною вимогу державного виконавця від 30.11.2012 р. №48371 про сплату боргу в розмірі 510 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №35422656 від 30.11.2012 р. старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції Богдана Є.Ю. про стягнення з позивача на користь ДАІ штрафу у розмірі 510 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, Відділ державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що 26.10.2012 року Інспектором ДПС при Кіровоградському міському відділі прийнято постанову серії ВА1 №166897 про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_1, якою визначено до стягнення з відповідача штраф у сумі 255 грн. За змістом п. 2 цієї постанови, у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 510 грн. У ній також зазначено, що вона набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на її оскарження (а.с. 9). На постанові проставлено штамп, у якому зазначено, що вона набирає чинності з 05.11.2012 р.
31 жовтня 2012 року позивачем було сплачено штраф у розмірі 255,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією №980992.1481.2 (а.с. 10).
27.11.2012 р. до відповідача від Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області надійшов лист від 22.11.2012 р. вих. №34/4114, разом з яким, для примусового виконання була надіслана постанова в справі про адміністративне правопорушення про стягнення з гр. ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 20).
30.11.2012 р. старшим державним виконавцем відповідача Богданом Є.Ю. була прийнята постанова ВП №35422656 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення (а.с. 24). Дану постанову позивачу направлено разом із супровідним листом від 30.11.2012 р. вих. №48369 (а.с. 23).
30.11.2012 р. старшим державним виконавцем відповідача Богданом Є.Ю. було надіслано позивачеві вимогу державного виконавця №48371 про сплату боргу у розмірі 510 грн., в строк до 06.12.2012 р. (а.с. 22).
Позивач звернувся до відповідача з листом від 03.12.2012 р., в якому повідомив, що адміністративний штраф згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВА1 №166897 від 26.10.2012 р. був сплачений ним у строки, встановлені ч. 1 ст. 307 КУпАП (а.с. 25).
Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
Згідно зі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Таким чином, необхідним чинником для стягнення подвійного розміру штрафу, є несплата правопорушником штрафу, у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки позивачем було сплачено штраф у встановлений строк, підстави для стягнення подвійного розміру штрафу були відсутні.
Отже апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що державним виконавцем було прийняте передчасне та необґрунтоване рішення про необхідність стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі, яке було оформлене оскаржуваною постановою.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що оскільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржувалась, а під час апеляційного провадження не встановлено порушень які призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 19 серпня 2013 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
The court decision No. 33765889, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 18.07.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data easily.
This decision relates to case No. 872/4254/13. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: