Decision № 3373114, 06.04.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09 Справа№ 3/16

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: Прокурора Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго”, м.Львів

До відповідача: ЛКП „Віра”, м.Львів

Про стягнення 84637,83 грн.

В судове засідання з’явились:

від прокуратури : Давидович І.-пом. прокурора посв. №144 від 05.09.08 р.

від позивача: Козак І.С. –представник

від відповідача : не з’явився

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов прокурором Сихівського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі ЛМКП „Львівтеплоенерго” до ЛКП „Віра” про стягнення 66458,35 грн. основного боргу, 2214,77 грн. –три відсотки річних та 15964,71 грн. інфляційних нарахувань.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність заборгованості та безпідставність нарахування санкцій.

В зв’язку з необхідністю проведення звірки взаємних розрахунків між сторонами розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове завдання 06.04.2009 року представник позивача подав на огляд суду підписаний та завірений печатками сторін акт звірки розрахунків з якого вбачається наявність заборгованості в сумі 24748,49 грн., які позивач просить стягнути з відповідача разом з інфляційними та трьома відсотками річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 06.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

між ЛМКП „Львівтеплоенерго” та ЛКП „Віра” було укладено ряд договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді № 2622/Л; №2623/Л; №2626/Л; №2627/Л; №2811/Л від 31.07.2002 року, договір №2743/Л від 05.08.2002 року, договір №2906/Л від 13.08.2002 року, договір №3471/Л від 25.09.2002 року та договір № 4169/Г від 23.03.2007 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

На виконання умов договорів позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов’язувався оплачувати спожиту теплову енергію в порядку визначеному договорами, однак свої договірні зобов’язання виконав частково.

Як вбачається з акту звірки розрахунків, станом на 06.04.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем складає 24748,49 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в зв’язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості спожитої теплової енергії , позивачем нараховано три відсотки річних в сумі 2214,77 грн. та 15964,71 грн. –інфляційних , які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів № 2622/Л; №2623/Л; №2626/Л; №2627/Л; №2811/Л від 31.07.2002 року, договір №2743/Л від 05.08.2002 року, договір №2906/Л від 13.08.2002 року, договір №3471/Л від 25.09.2002 року та договір № 4169/Г від 23.03.2007 року позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу, яку останній зобов’язувався оплачувати на умовах та в порядку передбаченому договорами, однак свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково.

Станом на 02.02.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 66458,35 грн. В ході розгляду справи, згідно з даними акту звірки розрахунків, відповідач частково погасив заборгованість. Станом на 06.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 24748,49 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків. В частині стягнення 30770,00 грн. основного боргу, сплачених в березні під час розгляду справи, провадження у справі слід припинити.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 2214,77 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15964,71 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу суду не представив.

Враховуючи відсутність доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 736,98 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33-35, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ЛКП „Віра” (79005, м. Львів, вул.К.Левицького, 19 код ЄДРПОУ 20819374) на користь ЛМКП „Львівтеплоенерго” (79040,м.Львів, вул..Д.Апостола,1 код ЄДРПОУ 05506460)–24748,49 грн. –основного боргу, 15964,71 грн. –інфляційних втрат, 2214,77 грн. –три відсотки річних.

3. Стягнути з ЛКП „Віра” (79005, м. Львів, вул.К.Левицького, 19 код ЄДРПОУ 20819374) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) 736,98 грн. –державного мита.

4. Стягнути з ЛКП „Віра” (79005, м. Львів, вул.К.Левицького, 19 код ЄДРПОУ 20819374) в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.В решта частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.