Decision № 336367, 25.12.2006, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" грудня 2006 р.

справа № 20-12/132

За позовом: Підприємства з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14, літера “А”)

до: Приватного підприємства “БрЮГИС” (99002, м. Севастополь, вул. Громова, 64 к. 78)

про стягнення збитків в сумі 220 000,00 грн.,

Суддя Харченко І.А.,

Представники сторін

Від позивача –Брагіна Н.О., довіреність №54 від 11.09.2006, старший юрисконсульт;

Від відповідача - Скурський С.Г., паспорт АР 273853, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі 12.10.01, директор, наказ № 5 від 02.11.04;

Суть спору:

Підприємство з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства “БрЮГИС” про стягнення збитків в сумі 220000,00 грн.

Ухвалою від 09.08.2006 порушено провадження у справі № 20-12/132.

Відповідач згідно відзивам на позов (вх. №25345 від 13.09.2006) вважає, що виконав свої обов’язки за договором доручення №05/232 від 14.04.2005 в об’ємі більш 85%, в порушення пункту 2.1.2 договору доручення надані відповідачем акти виконаних робіт зі сторони позивача не узгоджувались, не затверджувались без будь-якого пояснення, але позивач продовжує здійснювати через відповідача роботу за договором доручення, позивач не звертався до відповідача про припинення ведення робіт за договором доручення, що дає право відповідачу вважати договір доручення продовженим. Крім того, відповідач пояснив, що згідно актам виконаних робіт виконав свої обов’язки на суму більш, чим отримані авансові платежі від позивача на суму 220000 грн.

Розгляд справи відкладався, в розгляді справи об’являлася перерва, строк розгляду справи продовжувався в порядку статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

в с т а н о в и в:

14 квітня 2005 року Підприємством з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” (Надалі ПІІ „Лукойл-Україна”) з Приватним підприємством “БрЮГИС” (Надалі ПП „БрЮГИС”) було укладено договір доручення №05/232. Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов’язання від імені та за рахунок позивача за винагороду розробити та отримати вихідно-дозвільну документацію на оформлення правовстановлюючих документів на п’яті земельних ділянках в м. Севастополі (на умовах довгострокової оренди), а також виконувати інші доручення по вказівкам позивача в межах договору.

Пунктом 3.1 договору доручення передбачено, що позивачем за виконання доручення відповідачем сплачується винагорода в розмірі 300 000 грн. у наступному порядку: 30% від вартості винагороди, вказаної в пункті 3.1 договору, позивач перераховує на поточний рахунок відповідача в якості передплати протягом трьох банківських днів з моменту укладання договору, остаточний платіж здійснюється позивачем протягом трьох банківських днів з моменту затвердження позивачем звіту відповідача.

Статтею 1001 Цивільного кодексу України передбачено, що договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Відповідно до пункту 5.1 Договору доручення цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом восьми календарних місяців, тобто строком до 14 грудня 2005 року.

Згідно пункту 2.3.5 договору по закінченню виконання доручення відповідач повинен був передати позивачу на затвердження звіт про виконання доручення та всю документацію, отриману на його ім’я при виконанні доручення.

В порушення умов договору доручення відповідач в строк, встановлений договором не виконав доручення, що не заперечується відповідачем та підтверджується його відповіддю на претензію позивача (том 1 а.с. 17).

Крім того, комплекти документів на земельні ділянки відповідач направив до Севастопольської міської державної Ради лише 25.02.2006, тобто після закінчення строку виконання доручення.

Позивачем було в якості авансу в оплату винагороди перераховано на поточний рахунок відповідача платіжними дорученнями №6849 від 21.04.2005, №9956 від 05.08.2005, №5668 від 26.10.2006 кошті в розмірі 220 000 грн. (том 1 а.с. 11-13).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У зв’язку з тим, що відповідач своєчасно та в повному обсягу не виконав зобов’язання за договором доручення, позивач втратив інтерес до виконання зобов’язань, а тому 23.06.2006 направив на адресу відповідача претензію №3028 з вимогою повернути сплачені на його рахунок кошті в розмірі 220000 грн., на що отримав відповідь від 25.07.2006 з проханням розглянути акти виконаних робіт та пролонгувати довіреність на виконання доручення (том 1 а.с. 15-22).

Згідно статей 224-226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

За такими обставинами, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог позивача щодо стягнення збитків, завданих відповідачем порушенням господарських зобов’язань за договором доручення №05/232 від 14.04.2005 у розмірі 220 000 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита і витрати по інформаційне - технічному забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст. 612, 1001 Цивільного кодексу України, ст. 224-226 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 49, 69, 77, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “БрЮГИС” (99002, м. Севастополь, вул. Громова, 64 к. 78, ідентифікаційний код 31156118) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями “Лукойл-Україна” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 14, літера “А”, ідентифікаційний код 30603572) збитки за порушення зобов’язань за договором доручення №05/232 від 14.04.2006 у розмірі 220 000 грн., державне мито –2200 грн., витрати по інформаційне - технічному забезпеченню судового процесу –118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Примірники рішення надіслати на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя І.А. Харченко

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України

28.12.2006.