Court ruling № 33570903, 16.09.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

___________________________

УХВАЛА

"16" вересня 2013 р. Справа № 907/536/13

За заявою ліквідаційної комісії комунального підприємства "Уж-тепло" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Квітів, 53-а, код 03054098)

про порушення провадження у справі про банкрутство

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" - Радь І.І., довіреність Вих.№19-03/02 від 02.09.13

боржника - Черепаня М.В., довіреність №01 від 04.06.13

ліквідатор - Петрина Д. М., голова ліквідаційної комісії

розглянувши матеріали за заявою № б/н від 05.08.13 кредитора комунального підприємства "Ужгородтеплокомуненерго", м. Ужгород

про визнання вимог до боржника в розмірі 3614391,94 грн. (з урахуванням клопотання Вих. №17-43/01 від 10.09.13 про зміну розміру та підстав вимог до боржника)

У судовому засіданні 04.09.13 за участю представників: від кредитора - Ракущинець А.А., керуючий санацією; від боржника - Черепаня М.В., довіреність №01 від 04.06.13; ліквідатор - Петрина Д. М., голова ліквідаційної комісії, оголошувалась перерва до 12.09.13 10:00 год.

У судовому засіданні 12.09.13 за участю представників: від кредитора - Рябінічева А.С., довіреність Вих. №19-03/01 від 02.09.134; від боржника - Черепаня М.В., довіреність №01 від 04.06.13; ліквідатор - Петрина Д. М., голова ліквідаційної комісії, оголошувалась перерва до 16.09.13 11:15 год.

ВСТАНОВИВ :

Після опублікування в офіційному друкованому органі (газета „Голос України" №123 (5623) від 06.07.13р.) оголошення про постанову господарського суду Закарпатської області від 26.06.2013 р. по справі №907/536/13, якою визнано банкрутом комунальне підприємство "Уж-тепло", м. Ужгород та відкрито ліквідаційну процедуру, до господарського суду надійшла заява кредитора комунального підприємства "Ужгородтеплокомуненерго", м. Ужгород з вимогами до боржника на суму 17535030, 95 грн.

Згідно з клопотанням Вих. №17-43/01 від 10.09.13 кредитор змінив розмір та підстави заявлених вимог до боржника та просить визнати вимоги в розмірі 3285502,46 грн., що складає вартість переданого боржнику на зберігання майна на підставі договору від 31.08.2006р. (на суму 1108868 грн.) та договору від 30.10.06 (на суму 2176634, 46 грн.). Окрім того, кредитор просить визнати вимоги до боржника на суму 328 889,48 грн., які були помилково перераховані банківською установою на рахунок боржника.

Загальний розмір вимог кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" відповідно до поданої ним заяви, з урахуванням клопотання про зміну розміру та підстав вимог в частині вартості переданого на зберігання майна, складає 3614391,94 грн.

Відповідно до поданої заяви з вимогами до боржника, а також додатково поданих письмових обгрунтувань заявлених вимог, викладених у клопотанні Вих.№5/219-6-10-8-К від 02.09.13, клопотанні Вих.№17-43/01 від 10.09.13, заяві Вих.№15-46/01 від 16.09.13, кредитор КП "Ужгородтеплокомуненерго" вимоги в частині 3285502,46 грн. вартості переданого на зберігання майна обгрунтовує з посиланням на:

- договір зберігання від 31.08.06, укладений між КП "Ужгородтеплокомуненерго" (Поклажодавець) та КП "Енергетичні системи міста Ужгорода" (Зберігач), правонаступником якого є КП "Уж-тепло";

- договір зберігання від 30.10.06, укладений між КП "Ужгородтеплокомуненерго" (Поклажодавець) та КП "Хімчистка" (Зберігач). перейменоване на КП "Уж-тепло" відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 04.10.06 №60.

Кредитор зазначає, що відповідно до умов договорів зберігання Зберігач (боржник КП "Уж-тепло") зобов"язався зберігати річ, яка передана йому на зберігання, і повернути її Поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до акта приймання-передачі від 31.08.06 вартість майна, переданого на зберігання за договором від 31.08.06, складає 1208170,00 грн. Відповідно до акта приймання-передачі від 30.10.2006р. вартість майна, переданого на зберігання за договором від 30.10.06, складає 2176634,46 грн.

Кредитор звертався до боржника з вимогами від 11.02.13 про повернення майна зі зберігання або відшкодування його вартості.

Згідно з Актами перевірки наявності та стану майна, переданого на зберігання згідно договору зберігання від 30.10.06 та договору зберігання від 31.08.06, складеними 15.02.13 та 09.09.13, встановлено відсутність майна.

В обгрунтування заявлених вимог до боржника кредитор посилається на умови п.п. 4.1, 4.2 укладених договорів та положення ст. ст. 936, 949, 951, 953 Цивільного кодексу України.

Вимоги в частині 328899,48 грн. помилково перерахованих банківською установою на користь боржника коштів, сплачених абонентами за послуги з теплопостачання, кредитор обгрунтовує з посиланням на регламентацію норм ст. 1212 Цивільного кодексу України, якими встановлено обов"язок особи, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, повернути потерпілому це майно.

Представниками кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" заявлені до боржника вимоги в загальному розмірі 3614391,94 грн. підтримано з посиланням на додані документальні докази та викладені правові підстави.

Боржником в особі ліквідатора подано пояснення щодо результатів розгляду вимог кредиторів (№9/27-01 від 22.08.13), згідно з якими вимоги кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" визнано в розмірі 7 201 863,16 грн., в т.ч. 1208170 грн. вартості отриманого майна відповідно до договору від 31.08.06, 3488159,22 грн. вартості отриманого майна відповідно до договору від 05-06.10.06, 2176634,46 грн. вартості отриманого майна відповідно до договору від 30.10.06, 328899,48 грн. помилково перерахованих коштів банківською установою.

Письмовими поясненнями №9/27-01 від 11.09.13, поданими з урахуванням заяви кредитора про уточнення кредиторських вимог, боржник вказує на визнання вимог кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" в розмірі 3614401,94 грн., в т.ч. 1108868 грн. відшкодування вартості майна, переданого за договором зберігання від 31.08.06, 2176634,46 грн. відшкодування вартості майна, переданого за договором зберігання від 30.10.06, 328899,48 грн. помилково перерахованих коштів банківським відділенням Ощадбанку.

Розглянувши заяву кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" з вимогами до боржника, розмір яких, з урахуванням наведеного кредитором уточнення та зменшення, складає 3614391,94 грн., суд констатує такі висновки.

В частині відшкодування вартості переданого на зберігання майна.

Як вбачається із поданих кредитором в обгрунтування заявлених вимог документів, між Ужгородським комунальним підприємством теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" (Поклажодавець) та комунальним підприємством "Енергетичні системи міста Ужгорода" (Зберігач), правонаступником якого є комунальне підприємство "Уж-тепло", укладено договір зберігання від 31.08.2006р., на підставі якого за актом прийому-передачі від 31.08.06 останньому передано на зберігання майно за визначеною на момент передачі ринковою вартістю в загальному розмірі 1208170,00 грн., в т.ч.: будівля ЦТП по вул. Добрянського, 2"а" (99302,00 грн.), тепломережі від ЦТП по вул. Добрянського до вул. Шумної (942783,00 грн.), обладнання (166085 грн.).

Окрім того, між Ужгородським комунальним підприємством теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" (Поклажодавець) та комунальним підприємством "Хімчистка", перейменованим в комунальне підприємство "Уж-тепло", (Зберігач) укладено договір зберігання від 30.10.2006р., на підставі якого передачу майна на зберігання оформлено актом прийому-передачі майна на схов від 30.10.06 (загальна вартість майна 2 176634,46 грн.

Згідно з умовами вищевказаних договорів (п. 1.1) Зберігач (боржник) зобов"язався зберігати передану йому Поклажодавцем річ та повернути її Поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до умов розділу 7 договору від 31.08.06 строк дії договору складає 9 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі, договір вважається продовженим на 1 рік, якщо не пізніше ніж за 30 днів до закінчення договору одна із сторін не направить іншій стороні заяву про відмову від продовження дії договору. Після закінчення вказаного строку Зберігач зобов"язаний повернути майно Поклажодавцеві у стані, не гіршому, ніж майно було передано, з урахуванням нормального зносу.

Аналогічно до вищевказаних умов розділу 7 договору від 31.08.06 умовами розділу 7 договору від 30.10.06 встановлено строк його дії -11 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі та пролонгації на 1 рік за відсутності заяви однієї із сторін про відмову від продовження договору, надісланої не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.

Кредитор стверджує про надіслання ним боржнику вимог від 11.02.13 про повернення майна зі зберігання (копії вимог додано), які боржник отримав, однак обов"язок по поверненню майна не виконав.

Згідно з клопотанням Вих.№17-43/01 від 10.09.13 кредитор надав копії актів від 15.02.12 та від 09.09.13 перевірки наявності та стану майна, переданого на зберігання згідно договору зберігання від 31.08.06 та договору зберігання від 30.10.06.

За змістом вказаних актів комісією в складі представників від Поклажодавця КП "Ужгородтеплокомуненерго" та Зберігача КП "Уж-тепло" встановлено відсутність за адресою: м.Ужгород, вул.Квітів,53-а майна, переданого на зберігання на підставі вказаних договорів.

Посилаючись на передбачений згідно з умовами укладених договорів зберігання (п.п.4.1, 4.2) та відповідно до положень ч.1 ст. 951 Цивільного кодексу України обов"язок Зберігача відшкодувати збитки, завдані втратою, нестачою чи ушкодженням переданого йому на зберігання майна, кредитор обгрунтовує наявність правових підстав для покладення на боржника відповідного обов"язку в розмірі 3285502,46 грн., в т.ч. 1108868,00 грн. вартості майна, переданого на зберігання за договором від 31.08.06, 2176634,46 грн. - вартості майна, переданого на зберігання за договором від 30.10.06.

Спірні правовідносини, що виникли із договорів зберігання від 31.08.06 та від 30.10.06, за правовою природою відповідають договору зберігання та є предметом врегулювання згідно з нормами гл. 66 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до ст. ст. 948, 949 Цивільного кодексу України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання; зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

За приписами ч.1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Нормами ст. ст. 16, 22 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлено загальні засади відшкодування збитків, як одного із способів захисту цивільних прав і інтересів судом.

За ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Водночас порядок і підстави відшкодування збитків у кожному конкретому випадку визначаються та доводяться відповідно до природи правовідносин, що склалися між сторонами: зобов'язальні правовідносини, що випливають з укладеного договору, чи правовідносини по відшкодуванню позадоговірної шкоди.

В даному випадку спірні відносини виникли з приводу невиконання Зберігачем (боржником) зобов"язань за договорами зберігання від 31.08.06 та від 30.10.06 щодо повернення на вимогу Поклажодавця (кредитора) переданого на зберігання майна.

За змістом норм ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно - правової відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За загальним правилом збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.614 ЦК України).

У правовідносинах з договору зберігання встановлено обмеження щодо визначення розміру збитків, зокрема, відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються у розмірі вартості цієї речі. Окрім того, за ч. 3 ст. 950 ЦК України за втрату речі після закінчення строку зберігання зберігач відповідає лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до наведених вище норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання ( ст. ст. 216, 217, 218, 224, 225, 226 ГК України ).

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 611, 623 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 224 ГК України.

Відповідно до зазначених вище норм матеріального права, а також виходячи із приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень, кредитор в даному випадку несе тягар доказування наявності протиправної поведінки боржника, понесених збитків, їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

Виходячи з аналізу і оцінки доводів кредитора та боржника в сукупності, суд констатує висновок про недоведеність кредитором існування самого факту протиправної поведінки відповідача, а саме, факту втрати чи нестачі майна в розмірі заявленої кредитором вартості, що складає 3285502,46 грн.

Так, в підтвердження факту відсутності переданого боржнику на зберігання спірного майна кредитор посилається на комісійні акти перевірки наявності та стану майна, складені 15.02.13 та 09.09.13.

За змістом вказаних актів комісією у складі представників Поклажодавця КП "Ужгородтеплокомунеенрго" та Зберігача КП "Уж-тепло" встановлено відсутність за адресою: м.Ужгород, вул. Квітів,53-а майна, переданого на зберігання за договорами від 31.08.06, 30.10.06.

Разом з тим, згідно з п. 1.3 договору зберігання від 31.08.06 обумовлено місце розташування переданого на зберігання майна за адресою: м. Ужгород, вул. Добрянського, вул. Шумна, вул. Острівна, а згідно з п.1.4 договору зберігання від 30.10.06 визначено місцерозташування майна - м.Ужгород, об"єкти "Ужгородтеплокомуненерго" без вказівки на конкретну адресу, за якою такі об"єкти знаходяться.

Таким чином, встановлення факту відсутності майна за адресою: м.Ужгород. вул. Квітів, 53-а не має значення для доведення втрати або нестачі переданого на зберігання майна згідно з договорами від 31.08.06, від 30.10.06, оскільки за умовами цих договорів не передбачалось обов"язку Зберігача (боржника) зберігати майно саме за вказаною адресою.

Окрім того, з урахуванням видів та технічних характеристик переданого на зберігання майна, зокрема, такого, як теплові мережі теплопостачання на опалення та гаряче водопостачання від ЦТП до житлових будинків, квартальні теплові мережі теплопостачання на опалення та гаряче водопостачання в м.Ужгород, вул. Добрянського, вул. Шумна, вул. Острівна (п. п. 1.2, 1.3 договору від 31.08.06), взагалі відсутні підстави стверджувати про обов"язок схоронності такого майна за адресою: м.Ужгород, вул. Квітів, 53-а, яка фактично є адресою місцезнаходження боржника. Натомість, більшість найменувань сировини та матеріалів, передачу яких за договором від 30.10.06 оформлено актом від 30.10.06, за цільовим призначенням підлягають використанню для забезпечення функціонування та належної експлуатації теплових мереж. Зберігання окремих видів матеріалів та сировини (зокрема, дизпаливо, автобензин, тощо) потребують дотримання особливих умов та правил зберігання, що жодним чином у договорі від 30.10.06 не передбачено.

Таким чином, неспроможними є доводи кредитора щодо незабезпечення боржником схоронності майна саме за адресою: м.Ужгород, вул. Квітів,53-а.

Інших належних та допустимих доказів для доведення факту втрати боржником або нестачі переданого боржнику на зберігання майна кредитор не надав.

Виходячи з викладеного, суд констатує, що кредитором КП "Ужгородтеплокомуненерго" жодним чином не доведено факт втрати боржником спірного майна.

Разом з тим, слід звернути увагу на ті фактичні дані, що відповідно до умов розділу 7 договору від 31.08.06 та договору від 30.10.06 щодо строку їх дії, строк дії договору від 31.08.06 сплив 31.05.2008р., а договору від 30.10.06 - 30.09.2008р. (з урахуванням пролонгації на один рік після закінчення обумовленого строку дії).

Із фактичних обставин справи слідує, що після спливу строку дії договорів Поклажодавць (кредитор) вперше з вимогами про повернення майна звернувся до боржника 11.02.13. До цього моменту будь-які дії щодо витребування або перевірки стану схоронності майна кредитором не вчинялись.

Із пояснень представників боржника, зокрема, письмового пояснення №9-27/-01 від 11.09.13, слідує, що майно та обладнання, передане за договорами зберігання від 31.08.06, від 30.10.06, було необхідне та безпосередньо використовувалось у господарській діяльності КП "Уж-тепло" у період виконання ним покладених власником Ужгородською міською радою статутних завдань з надання послуг централізованого тепло - та гарячого водопостачання для споживачів м. Ужгорода.

Наведене свідчить про те, що Поклажодавець КП "Ужгородтеплокомуненерго" свідомо допускав використання у господарській діяльності КП "Уж-тепло" майна та обладнання, переданого йому за договорами зберігання, будь-яких застережень з цього приводу на адресу КП "Уж-тепло" як з боку КП "Ужгородтеплокомуненерго", так з боку самого власника - Ужгородської міської ради, не направлялось. Отже, у діях боржника КП "Уж-тепло" не вбачається жодних ознак умислу чи грубої необережності у незабезпеченні повної схоронності відповідного майна, що в силу ч.3 ст. 950 ЦК України виключає його відповідальність за незбереження майна після закінчення строку зберігання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає вимоги кредитора в частині суми 3285502,46 грн. відшкодування вартості переданого на зберігання майна необгрунтованими та не доведеними в установленому порядку. Вимоги в цій частині суд відхиляє.

В частині повернення суми 328899,48 грн. грошових коштів, помилково перерахованих відділенням Ощадбанку.

Поясненнями представників кредитора та боржника, доданими кредитором копіями платіжних квитанцій підтверджено, що в період 2012-2013 рр. споживачами послуг централізованого теплопостачання через відділення Ощадбанку здійснено оплату та зараховано на рахунок КП "Уж-тепло" грошові кошти в загальному розмірі 328899,48 грн., що складає заборгованість за період надання послуг КП "Ужгородтеплокомуненерго".

Відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за відсутності правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

З урахуванням тих фактичних даних, що на рахунок КП "Уж-тепло" зараховано грошові кошти в загальному розмірі 328 899,48 грн., які сплачено за послуги з теплопостачання, що фактично були надані КП "Ужгородтеплокомуненерго", суд погоджується з правомірністю вимог кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" щодо існування обов"язку боржника повернути на підставі ст. 1212 ЦК України помилково зараховані на його користь кошти.

Вимоги в розмірі 328899,48 грн. підлягають визнанню судом.

Таким чином, за результатами розгляду вимог кредитора КП "Ужгородтеплокомуненерго" суд визнає заявлені ним вимоги до боржника КП "Уж-тепло" в розмірі 328899,48 грн., які слід віднести до четвертої черги задоволення. Вимоги в розмірі 3285502,46 грн. відшкодування вартості переданого на зберігання майна слід відхилити як безпідставні.

Витрати кредитора на оплату судового збору в розмірі 1147,00 грн. підлягають віднесенню до першої черги задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ", суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора комунального підприємства "Ужгородтеплокомуненерго" (м.Ужгород. вул. Квітів, 53-а, і.к. 19109716) до боржника комунального підприємства "Уж-тепло" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Квітів, 53-а, код 03054098) на суму 1147,00 грн. сплаченого судового збору (перша черга задоволення), 328899,48 грн. повернення безпідставно набутих коштів (четверта черга задоволення).

2. Відхили вимоги кредитора комунального підприємства "Ужгородтеплокомуненерго" (м.Ужгород. вул. Квітів, 53-а, і.к. 19109716) до боржника комунального підприємства "Уж-тепло" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Квітів, 53-а, код 03054098) в розмірі 3285502,46 грн. відшкодування вартості переданого на зберігання майна.

3. Копію даної ухвали надіслати кредитору КП "Ужгородтеплокомуненерго" та ліквідатору.

Суддя І.В. Івашкович