№ 3341530, 19.01.2009, Vinnytsia District Administrative Court

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

19 січня 2009 р.                                                                                        Справа № 2-а-14315/08/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сапальової Тетяни Валентинівни

при секретарі  Балан Марині Анатоліївні

за участю:

представника позивача: Мануілової Ж.І.,

         відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом  Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до комунального підприємства “Ямпіль-Комунсервіс” про примусове стягнення активів платника в рахунок погашення податкового боргу на суму 7260,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

до суду з позовом звернулась Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –Позивач) до комунального підприємства “Ямпіль-Комунсервіс”(далі –Відповідач) про стягнення активів платника в рахунок погашення податкового боргу на суму 7260,06 грн., мотивуючи їх тим, що Відповідач в порушення Законів України “Про систему оподаткування”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок на додану вартість”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”своєчасно не сплатив до бюджету податок на додану вартість у розмірі 5665,31 грн., в т.ч.: основний платіж - 5453,60 грн., пеня –211,71 грн., та податок на прибуток підприємств у розмірі 1594,75 грн., в т.ч.: основний платіж 1590,10 грн., пеня –4,65 грн.

Загальна сума боргу Відповідача станом на 10.12.2008 року становить 7260,06 грн.

Одночасно в позовній заяві Позивач зазначає, що відповідно до положень п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків, що належать юридичній або фізичній особі, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Позивач просить суд винести рішення про примусове стягнення активів Відповідача на суму 7260,06 грн. в рахунок погашення його податкового боргу.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та додані до неї матеріали.

Відповідач в судове засідання не з’явився надав суду заяву про визнання позовних вимог у розмірі 7260,06 грн. та розгляд справи без його участі (а.с. 103).

Заслухавши представника Позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство “Ямпіль-Комунсервіс”зареєстроване як юридична особа Ямпільською районною державною адміністрацією 08.04.2003 року за №04051164Ю0020058,  внесено до ЄДРПОУ за №31915123 та перебуває на податковому обліку в Ямпільському відділенні Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (а.с.8-10).

29 січня 2007 року Відповідач звернувся до позивача із заявою про розстрочку податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 4680,56 грн. (а.с.73), рішенням №5/24 від 30.01.2007 року про розстрочення податкових зобов’язань заяву Відповідача Позивачем було задоволено та надано розстрочку з 30.01.2007 року по 07.03.2007 року (а.с. 74).

За період з  січня 2007 року по листопад 2008 року Відповідачем до Крижопільської МДПІ подано декларації з податку на додану вартість (а.с. 17 –62), відповідно до даних яких Відповідачем задекларовано податкове зобов’язання у розмірі 5453,60 грн. основного платежу та 211,71 грн. пені.

28 січня 2008 року працівниками Крижопільської МДПІ було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки №10 (а.с.69), яким встановлено порушення Відповідачем п.10.2. ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість”та п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами акту перевірки 11.02.2008 року Позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №11-15/765 від 11.02.2008 року згідно з яким до Відповідача застосовано штрафну санкції у розмірі 159,96 грн. за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(а.с.70), дане рішення направлено на адресу Відповідача листом №761/10/15 від 11.02.2008 року та отримано останнім, про що свідчить корінець поштового повідомлення №37058 від 12.02.2008 року (а.с.72).

Одночасно Позивачем подано декларації Відповідача з податку на прибуток підприємств за І півріччя 2008 року згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 0 грн. (а.с. 63); за І квартал 2008 року згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 205,00 грн. (а.с. 64); за 2007 рік згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 963,00 грн. (а.с. 65); за 11 місяців 2007 року згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 125,00 грн. (а.с. 66); за І півріччя 2007 року згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 390,00 грн. (а.с. 67); за ІІІ квартал 2007 року згідно даних гр.17 якої сума податку до сплати становить 35 грн. (а.с. 68).

08 лютого 2007 року Позивачем щодо Відповідача було винесено першу податкову вимогу №1/13 від 08.02.2007 року на суму 1275,47 грн., яка отримана посадовою особою Відповідача 09.02.2007 року (а.с.94).

14 березня 2007 року Позивачем щодо Відповідача було винесено другу податкову вимогу №2/20 від 14.03.2007 року на суму 3992,30 грн., в т.ч.: основний платіж 3975,30 грн., пеня 17,00 грн., яка надіслана Відповідачу та отримана останнім, про що свідчить поштове повідомлення №183019 (а.с.95).

Також Позивачем в матеріали справи надано акт звірки податкової заборгованості станом на 17.12.2008 року, відповідно до якого у Відповідача рахується податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у розмірі 7260,06 грн., в т.ч.: недоїмка 7043,70 грн., пеня 216,36 грн. (а.с.102); витяг з особової картки платника (а.с.77-91) та обґрунтований розрахунок ціни позову (а.с.92-93), що підтверджують заявлені позовні вимоги.

В матеріалах справи є наявним рішення Ямпільської міської ради №58 від 12.02.2008 року про ліквідацію податкової заборгованості КП “Ямпіль-комунсервіс”(а.с.104).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування”передбачено, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є  юридичні і фізичні  особи,  на  яких  згідно  з  законами  України покладено   обов'язок  сплачувати  податки  і  збори  (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про систему оподаткування” контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що завданнями органів ДПС є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів) а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Нормами ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені нормативно-правовими актами.

Згідно з п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами”платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

В той же час, п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів,   наступних   за останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4 для  подання податкової декларації.

Відповідно до положень п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”податок  за  звітний період сплачується його платником до   відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального  податкового  періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем податкові зобов’язання по податку на прибуток, визначені у податкових деклараціях за період І півріччя 2007 року 2 кв. 2008 року, є самостійно узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у встановленому законом порядку.

Згідно з п.п. 7.8.1. п.7.8. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковим періодом є один  календарний  місяць,  а  у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з п.п. 4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами”платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

В той же час, п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів,   наступних   за останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4 для  подання податкової декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем податкові зобов’язання по податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях за період з  січня 2007 року по листопад 2008 року є самостійно узгодженими та підлягають сплаті до бюджету у встановленому законом порядку.

Нормами ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені нормативно-правовими актами, а податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вищезазначеного Закону України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

 У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а  за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

 У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Нормами п.п. 17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 16 зазначеного Закону України передбачає, що після   закінчення   встановлених  строків  погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

 Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 16.4.1. п.16.4. ст.16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до положень п.16.1.2. нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами Закону.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобов’язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів.

Відповідно до положень п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.

Згідно з п.11. ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи податкової служби подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

    Відповідно до ч.1 ст.136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву, якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

   Частина 4 ст.112 КАС України передбачає, що суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси.

   З урахуванням вищенаведених у справі обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та доказами наявними в ній, є правомірними та підлягають задоволенню, визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиї - небудь права, свободи або інтереси.

   З урахуванням вищенаведеного та керуючись ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

                                                           ПОСТАНОВИВ:           

позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства “Ямпіль-Комунсервіс”(вул. Чорноморця, 17, м. Ямпіль, Ямпільський район, Вінницька обл., 24500, ЄДРПОУ 319115123, поточний рахунок №26000055301070 у ТВБВ “Приватбанк”МФО 302689) за рахунок його активів на користь Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (вул. Піонерська, 30, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька обл., 24600, ЄДРПОУ 20087090, р/р 35216001000195 в ВДК у Вінницькій області, МФО 802015) 7260,06 (сім тисяч двісті шістдесят грн. 06 коп.) грн. податкового боргу в т.ч.: недоїмка –7043,70 грн., пеня –216,36 грн.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова згідно ст.ст. 160,  ч.4 .167 КАС України е виготовлена в повному об’ємі 21.01.2009 року 

Суддя /підпис/           Сапальова Тетяна Валентинівна