Court ruling № 33284891, 03.09.2013, Ivano-Frankivsk District Administrative Court

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

в частині позовних вимог

"03" вересня 2013 р. справа № 809/1670/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.,

представника позивача Григоріва В.М.

представника відповідача - КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Назарука І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт Львів» про визнання недійсним господарського зобов'язання та стягнення коштів у сумі 423012 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт Львів» про визнання недійсним господарського зобов'язання та стягнення коштів у сумі 423012 грн.

Відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження в даній справі, яку мотивував непідвідомчістю позовних вимог адміністративному суду, а підвідомчість їх господарським судам.

Представник відповідача в судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав викладених у ньому. Просив провадження в справі закрити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження в даній справі зазначивши, що в адміністративними судами такі позовні вимоги розглядаються по суті.

Представник відповідача - ТОВ «Екопласт Львів» у судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Заслухавши думку представника позивача з приводу поданого відповідачем клопотання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В позові Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області просить суд визнати недійсними господарське зобов'язання як таке, що вчинене з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, посилаючись при цьому на наявність протиправного умислу у відповідачів, а саме: на ухилення КП «Івано-Франківськводоекотехпром» від сплати податків. Наявність протиправного умислу позивачем обґрунтовано тим, що КП «Івано-Франківськводоекотехпром» безпідставно сформувало валові витрати та податковий кредит, а ТОВ «Екопласт Львів» не було передано товар за договором, а лише надано документи для можливості формування податкового кредиту.

За змістом ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов'язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Як зазначено в ч.2 ст.215 ЦК України визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, податковий орган, звертаючись з позовом щодо визнання спірного зобов'язання недійсним, не врахував того, що вимоги про визнання недійсними господарських зобов'язань, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, провадження у справі в частині визнання недійсним господарського зобов'язання між КП «Івано-Франківськводоекотехпром» та ТОВ «Екопласт Львів» слід закрити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт Львів» в частині визнання недійсним господарського зобов'язання, закрити.

Повторне звернення з тією самою позовною вимогою не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.