Decision № 33248554, 29.08.2013, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

Approval Date
29.08.2013
Case No.
907/695/13
Document №
33248554
Form of court proceedings
Economic
Companies listed in the text of the court document
State Coat of Arms of Ukraine

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2013 Справа № 907/695/13

За позовом Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (відокремленого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Ужгород"), м. Чоп, Ужгородський район

до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди

Суддя господарського суду - Кривка В.П.

представники:

Прокурор - Чмерека І.М., прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду

за додержанням законів у транспортній сфері;

Позивача - Петрів Л.П., довіреність №НЮ-56 від 01.01.2013 р.;

Відповідача 1 - Семак В.П., довіреність №2 від 02.01.2013р.;

Відповідача 2 - Ліпенко Ю.В., довіреність №0231/13 від 20.05.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Закарпатським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (відокремленого підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Ужгород"), м. Чоп, Ужгородський район заявлено позов до відповідача 1 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород та до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт оренди

Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.03.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області „Орендодавець" та ЗАТ „Український мобільний зв'язок" - „Орендар" (надалі перейменовано в Приватне акціонерне товариство "МТС Україна") було укладено договір оренди №07-10/05-08 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності. Згідно умов даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно: майданчик для зберігання матеріалів з щебеневим покриттям площею 625 кв. м., який знаходиться на території ремонтного цеху ВП „Вагонне депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця", розміщений за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, м.Чоп, вул. Ужгородська, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу „Вагонне депо Ужгород" Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" (балансоутримувач) правонаступником якого є відокремлений підрозділ „Експлуатаційне вагонне депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця". Орендоване майно передано з метою розміщення вежі та телекомунікаційного обладнання для надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, вказаний договір укладений строком на 35 місяців і такий діє з 29.03.2010 року по 27.02.2013 року включно. Між тим, більш ніж за місяць до закінчення дії даного договору, Міністерство інфраструктури України направило лист №129/1614-13 від 16.01.2013 року до Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, ПАТ „МТС Україна", Державної адміністрації залізничного транспорту, проте що орендоване майно планується використовувати для власних виробничих потреб балансоутримувача, тому Міністерство та Укрзалізниця заперечує щодо продовження на новий термін вищевказаного договору із зазначеним орендарем. Не зважаючи на це, та в супереч положень ст. 9 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна", відповідачем 1 було видано наказ №00127 „Про продовження дії договору оренди №07-10/05-08"від 29.03.2010 року (зі змінами) на строк 35 місяців з 28.02.2013 року по 31.01.2016 року включно. Покликаючись на положення 236 ЦК України, ст. 9, ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 525, 526, 785 ЦК України, п.п.10.3, 10.6, 10.8, 10.9 договору оренди нерухомого майна №07-10/05-08 від 29.03.2010 року заявник просить договір оренди № 07/-10/05-0/ від 29.03.2010 року майданчика для зберігання матеріалів, площею 625 кв.м., з щебеневим покриттям, який знаходиться на території ремонтного цеху ВП „Експлуатаційного Вагонного депо Ужгород" (балансоутримувача) у м. Чоп по вул. Ужгородській, 3 - визнати недійсним, крім цього зобов'язати орендаря - в особі Західного територіального управління ПрАТ „МТС Україна" ( м. Київ, вул.Лейпцігська, 15, 01015) повернути балансоутримувачу ВП „Експлуатаційного Вагонного депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця" орендоване майно - майданчик для зберігання матеріалів, площею 625 кв.м. з щебеневим покриття, який знаходиться на території ремонтного цеху ВП „Експлуатаційного Вагонного депо Ужгород" у м. Чоп по вул. Ужгородській, 3.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2013 року суддею Журавчак Л.С. було порушено провадження у даній справі. У зв'язку з перебуванням судді Журавчак Л.С. у основній щорічній відпустці, на підставі повторного автоматичного розподілу справу №907/695/13 передано на розгляд судді Кривка В.П., яку ухвалою від 07.08.2013 року було прийнято до провадження.

У судовому засіданні 15.08.2013 року за клопотаннями уповноважених представників сторін в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва.

Уповноважений представник позивача та прокурор позов підтримали в повному обсязі, в т.ч. з підстав зазначених у додаткових письмових поясненнях (а.с. 70-72, 73-74, 100-107, 111-113) та наполягали на вирішення спору по суті за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 1 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області проти позову заперечив в повному обсязі з підстав зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по суті позову (а.с. 62-63, 108-109). Зокрема, уповноважений представник наголосив, що сторонами за договором оренди державного майна №07-10/05-08 від 29.03.2010 року є РВ ФДМУ по Закарпатській області та ПАТ „МТС Україна". Під час дії договору оренди, орендарем належним чином виконувались взяті на себе зобов'язання: - своєчасно та в повному обсязі сплачувалась орендна плата, об'єкт оренди було застраховано і від балансоутримувача не надходило жодних звернень щодо порушення умов договору оренди. Правових підстав для відхилення пропозиції орендаря щодо продовження договору оренди на новий строк не було, оскільки лист Міністерства інфраструктури України від 16.01.2013 року №129/16/14-13 про заперечення на продовження даного договору оренди надійшов після спливу встановленого спеціальним законом строку для повідомлення про таке рішення, чим порушено положення ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна", про що РВ ФДМУ по Закарпатській області листами неодноразово проінформувало Міністерство інфраструктури України. Зважаючи на це, з метою дотримання вимог спеціального законодавства та забезпечення охоронюваних законом прав орендаря, шляхом укладення додаткового договору „Про внесення змін до договору оренди №07-10/05-08 від 29.03.2010 року", договір оренди продовжено на новий строк по 31.01.2016 року. Доводи заявника щодо недійсності (нікчемності) договору оренди №07-10/05-08 від 29.03.2010 року вважає безпідставними та надуманими, а зазначене прокурором нормативне обґрунтування заявлених вимог, таким що не може застосовуватись до спірних правовідносин.

У ході судового розгляду уповноважений представник відповідача 2 проти позову категорично заперечив, з підстав зазначених у письмовому відзиві на позов (а.с. 75-83). Зокрема наголосив, що отримання від органу уповноваженого управляти майном, повідомлення про використання орендованого майна для власних потреб після спливу встановленого Законом тримісячного терміну не може мати правових наслідків, оскільки такий термін визначений спеціальним Законом і не може бути змінений суб'єктами даних правовідносин. Тому посилання прокурора на лист Міністерство інфраструктури України від 16.01.2013 року щодо подальшого використання орендованого майна вважає таким, що суперечить положенням законодавства, оскільки зазначений лист, яким було інформовано про намір подальшого використання орендованого майна, надійшов після спливу встановленого спеціальним законом строку для повідомлення про таке рішення, а тому не створює правових наслідків. Помилковими вважає і судження прокурора щодо недотримання сторонами положень ст. 9 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна", оскільки в даному випадку мало місце не укладення договору оренди, а правовідносини щодо продовження дії вже укладеного договору, шляхом внесення відповідних змін. Також представник зазначив, що не наведено заявником та позивачем і фактичних обставин з якими закон пов'язує визнання оспорюваного ними правочину недійсним.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора,

суд встановив:

29.03.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області „Орендодавець" та ЗАТ „Український мобільний зв'язок" - „Орендар" (надалі перейменовано в Приватне акціонерне товариство "МТС Україна") було укладено договір оренди №07-10/05-08 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 22-25).

Згідно умов даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування індивідуально визначене майно: майданчик для зберігання матеріалів з щебеневим покриттям площею 625 кв. м., який знаходиться на території ремонтного цеху ВП „Вагонне депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця", розміщений за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, м.Чоп, вул. Ужгородська, 3, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу „Вагонне депо Ужгород" Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" (балансоутримувач) правонаступником якого є відокремлений підрозділ „Експлуатаційне вагонне депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця", про що 29.03.2010 року сторонами та балансоутримувачем було в установленому порядку підписано акт прийманні - передавання орендованого майна (а.с. 26).

Договором визначено, що орендоване майно передано з метою розміщення вежі та телекомунікаційного обладнання для надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, вказаний договір укладений строком на 35 місяців і такий діє з 29.03.2010 року по 27.02.2013 року включно (п.п. 1.2., 10.1. Договору).

Положеннями п. 10.4. Договору сторони також обумовили, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінченні строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, у разі якщо дана норма не суперечить вимогам Закону України „Про державний бюджет України на поточний рік. Зазначені дії оформляються додатковим договором.

У зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди, орендар ПАТ „МТС Україна" в кінці грудня 2012 року звернувся до орендодавця РВ ФДМУ по Закарпатській області з листом про продовження дії даного договору оренди на той самий строк і на тих же умовах (а.с. 37). Аналогічного листа орендарем було надіслано і балансоутримувачу орендованого майна.

Надалі, як вбачається з долученої до матеріалів справи листування сторін щодо продовження дії договору оренди (а.с.17-21, 37-39, 110), Міністерство інфраструктури України, як орган управління майном листом від 16.01.2013 року №129/16/14-13 інформував Державну адміністрацію залізничного транспорту, сторін за договором РВ ФДМУ по Закарпатській області та ПАТ „МТС Україна", що Міністерство заперечує щодо продовження на новий термін вказаного договору оренди, оскільки за повідомленням Укрзалізниці вказане майно планується використовувати для власних виробничих потреб Балансоутримувача.

На зазначений лист РВ ФДМУ по Закарпатській області повідомило Міністерство інфраструктури України, що на сьогоднішній день у відповідності до ст.11 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" та ст. 5 Закону України „Про Фонд державного майна України" провадиться оцінка об'єкта оренди на нову дату для продовження договору оренди, при цьому зазначили, що Міністерством не дотримано вимог ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна" (лист від 01.02.2013 року №07-06-00335, а.с. 38 на звороті).

06.03.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області „Орендодавець" та ПАТ "МТС Україна" Орендар було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди №07-10/05-08 від 29.03.2010 року. Згідно положень якого сторони обумовили, що п. 10.1. Розділу 10 „Строк чинності, умови зміни та припинення Договору оренди №07-10/05-08 від 29.03.2010 року (зі змінами), викласти в наступній редакції: „10.1. Цей договір укладено на строк 35 (тридцять п'ять) місяців, що діє з 28.02.2013 по 31.01.2016 року включно." (а.с. 27).

Про вказані обставини регіональним відділенням Фонду було додатково повідомлено Міністерство інфраструктури України листом від 15.03.2013 року №07-06-00797 (а.с. 39).

Крім цього, надалі 29.03.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області „Орендодавець" та ПАТ "МТС Україна" Орендар було укладено додатковий договір про внесення змін до договору оренди №07-10/05-08 від 29.03.2010 року щодо розміру орендної плати (а.с. 29-30).

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені статтею 764 ЦК України та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки орендоване майно є державним, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 17 Закону, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

На аналогічні правові позиції звернуто увагу і в листі Фонду державного майна, від 27.07.2009, № 10-16-10753 "Щодо деяких питань продовження договорів оренди державного майна", де зазначено, що орган уповноважений управляти майном яке знаходиться в оренді, в силу вимог Закону зобов'язується розглядати питання про використання орендованого майна для власних потреб та приймати відповідне рішення не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору оренди. В цей же термін повинен бути повідомлений орендар та орендодавець майна. Отримання від органу, уповноваженого управляти майном, повідомлення про використання орендованого майна для власних потреб після спливу встановленого Законом тримісячного терміну не буде мати правових наслідків, оскільки такий термін визначений Законом і не може бути змінений суб'єктами даних правовідносин.

Коментовані положення закону щодо завчасного інформування орендаря про відсутність волевиявлення власника на подальше продовження орендних відносин, передбачені законодавцем передусім з метою забезпечення прав орендаря та можливості своєчасного реагування на майбутнє припинення орендних відносин (підготовки до своєчасного повернення об'єкт оренди, здійснити демонтаж обладнання, передбачає наявність строку для можливості зміни об'єкта оренди тощо, тобто ця норма передбачає створення умов для припинення орендних відносин між сторонами без можливого понесення як орендарем так і орендодавцем збитків). Тому недотримання встановленого ст. 17 зазначеного Закону порядку є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів орендаря.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії оспорюваного договору закінчувався 28.02.2013 року, тому власник зобов'язаний був повідомити як орендаря так і орендодавця про намір використання орендованого майна для власних потреб до 30.11.2012 року. Між тим, наявний у справі лист органу уповноваженого управляти майном про намір балансоутримувача використовувати орендоване майно для власних потреб датовано 16.01.2013 роком, тобто такий надійшов орендарю та орендодавцю тільки після спливу встановленого спеціальним законом строку для повідомлення про таке рішення, чим не дотримано положення ст. 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, дослідивши всі обставини справи з врахуванням наявних у справі доказів та зазначеного нормативного врегулювання спірних правовідносин, суті заявлених вимог та правового обґрунтування на яке заявник покликається як на підставу своїх вимог, прокурором не наведено та не доведено обставин, з якими Закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди № 07/-10/05-0/ від 29.03.2010 року та зобов'язання орендаря ПрАТ „МТС Україна" (м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, 01015) - в особі Західного територіального управління ПрАТ „МТС Україна" повернути балансоутримувачу ВП „Експлуатаційного Вагонного депо Ужгород" ДТГО „Львівська залізниця" орендоване майно - майданчик для зберігання матеріалів, площею 625 кв.м. з щебеневим покриття, який знаходиться на території ремонтного цеху ВП „Експлуатаційного Вагонного депо Ужгород" у м. Чоп по вул. Ужгородській, 3 - слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, п.п. 2.11., 4.6., 4.7. Постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року №7, з урахуванням виникнення спору судовий збір, який становить 2 294 грн. суд покладає на позивача Державне територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

Керуючись ст.ст. 1, 2, 43, 22, 29, 32, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів Галицький район, вул. Гоголя, 1 (ідентифікаційний код 01059900) в особі Відокремленого підрозділу „Вагонне депо Ужгород", державного територіального об'єднання „Львівська залізниця", вул. Ужгородська, 3, м. Чоп, Ужгородський район (ідентифікаційний код 01071166) в доход державного бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації, а саме (банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 2 294 (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2013 року.

Суддя В.П.Кривка

Часті запитання

Який тип судового документу № 33248554 ?

Документ № 33248554 це Decision

Яка дата ухвалення судового документу № 33248554 ?

Дата ухвалення - 29.08.2013

Яка форма судочинства по судовому документу № 33248554 ?

Форма судочинства - Economic

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 33248554 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Statistics about the court decision No. 33248554, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

The court decision No. 33248554, Commercial Court of Zakarpattia Oblast was adopted on 29.08.2013. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.

The court decision No. 33248554 refers to case No. 907/695/13

This decision relates to case No. 907/695/13. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment:


Our platform enables searching by various criteria, such as region or court name. In addition, detailed customisation in the personal account is possible, which significantly speeds up the process of searching for data. That allows you to efficiently save time when obtaining the necessary information from the register of court decisions and other official sources.

Previous document : 33244859
Next document : 33248585