Decision № 33154190, 15.08.2013, Commercial Court of Ivano-Frankivsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 р. Справа № 909/686/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового збору Кричовському Р.М

За участю:

представника позивача - Мокляк Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м. Коломия, 78200, код ЄДРПОУ 13640534

до відповідача: фізичної особи-підприємця Григорука Тараса Антоновича, вул. Незалежності, 42, м. Косів, Косівський район, 78600, ідентифікаційний № 2461018439

про стягнення основного боргу - вартість неповернутої тари із врахуванням ПДВ в сумі 2425,80 грн., 1000,00 грн. штрафу та 1720,50 грн. судових витрат.

встановив, що приватне акціонерне товариство "Дятьківці" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача фізичної особи - підприємця Григорук Т.О. про стягнення основного боргу - вартість неповернутої тари із врахуванням ПДВ в сумі 6025,80 грн., штрафу в розмірі 1000,00 грн. та судових витрат в сумі 1720,50 грн.

Заявою від 13.08.2013. позивач зменшив позовні вимоги, зокрема просить стягнути з відповідача 2 425,80 грн. основної заборгованості - вартість неповернутої тари із врахуванням ПДВ , 1000 грн. штрафу та 1720, 50 судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України і умовам договору купівлі-продажу продукції № 257/03/10 від 01.03.2010р., не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення тари (кег) по накладних: ДЯ 000017287 від 16.05.2012 року на суму 3020грн.; ДЯ 000025898 від 07.07.2012року на суму 2040 грн.; ДЯ 000030402 від 04.08.2012 року на суму 3000 грн.; ДЯ 000032513 від 18.08.2012 року на суму 2000 грн.; ДЯ 000034705 від 01.09.2012 року на суму 40 грн.

За неналежне виконання умов Договору відповідачу нараховано штраф.

Відповідач, щодо позову заперечує, зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, по накладних на які посилається позивач, як на підставу вимог, ним повернуто тару, що в свою чергу підтверджує накладними від 16.05.2012р. на суму 3078 грн.; 07.07.2011р. на суму 4000 грн.; 16.07.2012р. на суму 3000грн.; від 30.07.2012р. на суму 2104 грн.; від 04.08.2012р. на суму 1000 грн.; від 18.08.2012р. на суму 1000грн.

06.08.2013р. оголошувалась перерва до 13.08.2013р.

13.08.2013р. оголошено перерву до 15.08.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає за доцільне в позові відмовити.

При цьому суд врахував наступне:

згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України)

З матеріалів справи, зокрема з накладних :ДЯ 000017287 від 16.05.2012 року на суму 3020грн.; ДЯ 000025898 від 07.07.2012року на суму 2040 грн.; ДЯ 000030402 від 04.08.2012 року на суму 3000 грн.; ДЯ 000032513 від 18.08.2012 року на суму 2000 грн.; ДЯ 000034705 від 01.09.2012 року на суму 40 грн., на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, не вбачається, враховуючи накладні відповідача про повернення тари від від 16.05.2012р. на суму 3078 грн.; 07.07.2011р. на суму 4000 грн.; від 16.07.2012р. на суму 3000грн.; від 30.07.2012р. на суму 2104 грн.; від 04.08.2012р. на суму 1000 грн.; від 18.08.2012р. на суму 1000грн., що станом на сьогоднішній день відповідач не виконав перед позивачем зобов'язання на заявлену суму, а відповідно і немає підстав для застосування штрафу до відповідача за невиконання зобов'язання.

Суд також врахував, що позивач зменшив свої вимоги, в зв'язку з наявністю у відповідача накладної від 14.07.11., яка не обліковувалась у позивача, а відповідно була відсутня інформація про повернення позивачем кег на суму 2000 грн.

Щодо розрахунків поданих, як позивачем так і відповідачем, слід зазначити, що враховуючи те, що сторони співпрацюють понад десять років і весь час на момент поставки продукції у відповідача завжди існував залишок зворотної тари в тій чи іншій кількості. Встановити в судовому засіданні кількість неповернутої тари неможливо.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача необґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 124 Конституції України, ст. ст.49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Судя Скапровська І.М.

повний текст складено 28.08.13.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Микитин Р. Р. 28.08.13