№ 33140708, 27.08.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/5303/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 18.04.2013 року №ВП37555845 від 18.04.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась ОСОБА_1 до Відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області про визнання дій державного виконавця протиправними та скасування постанови від 18.04.2013 року №ВП37555845 від 18.04.2013 року.

В судовому засіданні 20.08.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, пославшись на те, що відповідно до положень ч.2 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно та задоволення вимог стягувача-заставодержателя здійснюється виключно в межах коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, а тому винесення постанови про накладення стягнення на усе майно, що належить боржникові було незаконним. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.23,24), але в судове засідання не з'явився без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.4 ст.128, ч.2 ст.181 КАС України, справа слухалась за його відсутності за наявними в справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановлює наступні обставини та факти:

Відповідач - Відділ ДВС Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області на підставі ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.5 цього ж Закону здійснює повноваження щодо виконання судових рішень, в порядку передбаченому цим Законом. Оскільки згідно ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи залучені до участі у ньому мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, якщо інших порядок оскарження не передбачений законом, а тому на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104, ст.181 КАС України позивач може оскаржити до суду в порядку адміністративного судочинства рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.

26.09.2008 року між позивачем та ВАТ «БМ БАНК» був укладений іпотечний договір №20/30/260908 (а.с.17-20), згідно якого позивач передала в забезпечення виконання кредитного зобов'язання право власності на земельну ділянку площею 0,800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЯГ №942372.

02.09.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 був зроблений виконавчий напис №1848 (а.с.15-16), згідно якого потрібно стягнути з позивача на користь ВАТ «БМ БАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 36153,00 долара США.

На підставі заяви стягувача від 11.04.2013 року головним державним виконавцем Відділу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції Івановим І.В. 18.04.2013 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №37555845 (а.с.5) та від 18.04.2013 року постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №3755845 (а.с.6), згідно якого був накладений арешт на все майно боржника та вчинена заборона на його відчуження.

Суд оцінюючи дії та оскаржене рішення суб`єкту владних повноважень, виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що вони лише частково відповідають законові з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно та задоволення вимог стягувача-заставодержателя здійснюється виключно в межах коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна.

Згідно положень ст.57 цього Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, тобто має відповідати заходам, необхідним для виконання виконавчого документу.

Оскільки заборгованість позивача в розмірі 292667,43 грн. виникла перед стягувачем ВАТ «БМ БАНК» з кредитної угоди, яка була забезпечена іпотекою, у вигляді земельної ділянки площею 0,800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, стягнення заборгованості, виконавчого збору, витрат виконавця та інших витрат, пов'язаних із вчиненням виконавчих дій, повинні покриватись за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави (ч.6 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, винесення постанови про арешт усього майна боржника значно перевищує об'єм заявлених до стягнення вимог до боржника та не відповідає особливостям погашення заборгованості за кредитними договорами, виконання яких забезпечено заставою нерухомого майна, в зв'язку із чим, суд на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України, повинен винести постанову про задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування постанови про арешт майна в частині, що перевищує розмір майна, за виключенням предмету іпотеки.

Разом з тим, суд зазначає, що при відкритті виконавчого провадження, з метою забезпечення його реального виконання, державний виконавець, відповідно до положень ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» має право накласти арешт на майно боржника в межах коштів заявлених до стягнення

З цього витікає те, що дії державного виконавця та його постанова від 18.04.2013 року ВП №37555845 в частині накладення арешту на предмет іпотеки земельну ділянку площею 0,800 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є законними та в задоволенні позовних вимог про визнання їх незаконними слід відмовити на підставі ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити за правилами встановленими ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця Іванова І.В. в частині винесення постанови від 18.04.2013 року ВП №37555845 про арешт та заборону відчуження усього майна боржника, окрім предмету іпотеки та скасувати постанову від 18.04.2013 року ВП №37555845 про арешт та заборону відчуження усього майна боржника окрім предмету іпотеки.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27 серпня 2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.