Decision № 330867, 14.12.2006, Commercial Court of Zakarpattia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2006 Справа № 16/343

За позовом

АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ в особі Львівської філії, м. Львів

до відповідача

товариства з обмеженою відповідальністю „Шенборн”, м. Мукачево

про

стягнення 213486,5 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача

Пастуховська Ж.П. –начальник юридичного відділу (дов. від 06.12.05 №154/03)

Від відповідача

не з’явився

СУТЬ СПОРУ: АБ ”БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ в особі Львівської філії, м. Львів (далі – позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженої відповідальністю „Шенборн”, м. Мукачево (далі – відповідач) про стягнення 213486,5 грн., в т.ч. 130877,16 грн. відсотків, 12162,61 грн. пені та 70446,74 грн. інфляційних нарахувань за кредитним договором №35 від 02.03.04 та кредитним договором №166 від 01.06.04.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що майно на яке звернено стягнення за рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.11.05 державною виконавчою службою не реалізовано, у зв’язку з чим відповідач фактично продовжує користуватися кредитними коштами та не сплачувати відсотки за користування кредитом, чим порушує п. 4.4. кредитного договору №35 від 02.03.04 та п. 4.5 кредитного договору №166 від 01.06.04.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак письмових пояснень або заперечень щодо позовних вимоги не надав, участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 05.01.07.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

У відповідності до рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.05 по справі №16/166 встановлено факт укладення між позивачем та відповідачем наступних договорів: кредитного договору №35 від 02.03.04 на термін до 02.09.05, згідно якого позивач видав відповідачу кредит у сумі 199244,99 грн.; кредитного договору №166 від 01.06.04, на термін до 31.05.06, згідно якого позивач видав відповідачу кредит у сумі 287006,00 грн.; договору іпотеки від 09.03.04, згідно якого відповідачем в іпотеку передано наступне нерухоме майно та обладнання –склад В загальною площею 136,2 м2, склад літ. О загальною площею 265,2 м2, холодильні камери 2 шт. на 40 м3 та 65 м3 вартістю 404788,00 грн.; договору іпотеки 02.06.04, згідно якого відповідачем в іпотеку передано склад-вентеляторна Р-Р1-Р2 площею 2004,30 м2, склад С площею 54,80 м2, склад М площею153,30 м2, теплиці літ Т, У, Ф, Х, Ш, Щ, консервний цех Н загальною площею 206,2 м2, цистерни Ш-ІV-V вартістю 1080540,00 грн. Також, згідно вказаного рішення встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свій обов’язок щодо сплати відсотки за користування кредитними коштами. Позов АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ в особі Львівської філії судом задоволено частково та стягнуто з відповідача заборгованості у сумі 565058,68 грн., в т.ч. заборгованості по кредиту у сумі 486250,99 грн., заборгованість по несплачених відсотках 74118,45 грн., пені за несвоєчасну сплату відсотків – 4689,24 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача.

05.12.05 на виконання рішення господарського суду від 08.11.05 по справі №16/166 господарським судом Закарпатської області видано накази.

17.01.06 державною виконавчою службою у місті Мукачево винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищевказаних наказів господарського суду.

Проте, як стверджує позивач, державна виконавча служба у м. Мукачево не реалізувала майно, на яке звернено стягнення і відповідач фактично продовжує користуватися вказаним майном, а також кредитними коштами, наданими згідно вказаними кредитними договорами. Відповідач також не сплачує відсотки за користування кредитними коштами, чим і надалі порушує п. 4.4. кредитного договору №35 від 02.03.04 та п. 4.5 кредитного договору №166 від 01.06.04.

Так, п. 4.4. кредитного договору №35 від 02.03.04 та п. 4.5. кредитного договору №166 від 01.06.04 передбачає, що відсотки нараховуються та сплачуються помісячно за фактичний час користування кредитом.

Згідно довідки-розрахунку позивача заборгованість відповідача по відсотками за період з 13.07.05 по 31.10.06 складає 130877,16 грн.

Оскільки, відповідач порушив умови кредитних договорів, належним чином та у повному обсязі взяті на себе договірні зобов’язання перед банком не виконав, то позивач нарахував відповідачу пеню (п. 6.1. кредитних договорів), яка згідно довідки-розрахунку становить 12162,61 грн. Однак, при нарахуванні пені позивач помилково врахував, що сума прострочених відсотків за період 13.07.05 по 12.01.06 становила 130 877,16 грн., оскільки остання цифра є сумою прострочених відсотків наростаючим підсумком за зазначений період. Отже, після перерахунку, сума пені за прострочку сплати нарахованих відсотків по кредитному договору №35 становить 898,82 грн., а по кредитному договору №166 становить 1068,73 грн. Всього –1967,55 грн.

Також, позивачем на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання, що згідно довідки-розрахунку позивача за період з 13.07.05 по 31.10.06 складає 70446,74 грн.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми 130877,16 грн. відсотків та суми 70446,74 грн. інфляційних нарахувань, підлягає задоволенню у повному обсязі, а в частині пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 12162,61 грн., підлягає частковому задоволенню, а саме 1967,55 грн.

Вказана сума позовних вимог позивачем доведена відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 2134,90 грн. державного мита та 112,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Шенборн” (м. Мукачево, вул. Пряшівська, 8-а, код ЄДРПОУ 30420264) на користь АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, м. Київ в особі Львівської філії (м. Львів, вул. Вітовського, 35-А, код ЄДРПОУ 20823382):

- суму 203291,45 грн., в т.ч. 130877,16 грн. відсотків, 1967,55 грн. пені та 70446,74 грн. інфляційних нарахувань;

- суму 2032,91 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 112,36 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський