Court ruling № 33017374, 25.07.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2013 р. м. Київ К/9991/547/12

№ К/9991/547/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Приходько І.В., при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011

у справі № 2а/0570/13328/2011 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Мастер груп»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 04.04.2011 № 6956/10/23-213/0001042340 та від 06.05.2011 № 9537/10/23-213/0001652340.

Судові рішення обґрунтовані висновком суду про правомірне віднесення позивачем витрат на оплату товару (відходи чорних металів, брухт сталевий, лом) та сум ПДВ, сплачених у його ціні постачальникам ТОВ «Роун Ван», ТОВ «Загіп», СТОВ «СКАД», ТОВ «Альпан-Тредіс», ТОВ «Укрславресурс» та підтверджених податковими накладними, виписаними цими особами, до податкового кредиту з посиланням на встановлений у судовому процесі факт реального виконання операцій з поставки, що підтверджується первинними обліковими документами.

У касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 21.03.2010 № 842/23-2/32515829, про порушення норм пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5, пункту 8.6 ст.8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: завищення валових витрат на загальну суму 102895573,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року на 24448002,00 грн., ІІ квартал 2010 року - 50554688,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 27892883,00 грн., за господарськими операціями з придбання у ТОВ «Роун Ван», ТОВ «Загіп», СТОВ «СКАД», ТОВ «Альпан-Тредіс», ТОВ «Укрславресурс» товару (металобрухту) та завищення валового доходу на загальну суму 98276710,00 грн., у тому числі за І квартал 2010 року на 22958386,00 грн., ІІ квартал 2010 року - 49820144,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 25498180,00 грн. за операціями з поставки позивачем ВАТ «Дніпровський меткомбінат», ТОВ «ПФК Прометей», ТОВ «Компанія Ексім Стандарт», ТОВ «Металінвест» металобрухту з посиланням на безтоварний характер цих операцій, що мало наслідком заниження податковий зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 1158423,00 грн. (у тому числі, за І квартал 2010 року - 372404,00 грн., ІІ квартал 2010 року - 183787,00 грн., ІІІ квартал 2010 року - 602232,00 грн.). Крім того, згідно з актом перевірки, позивач порушив норми пункту 1.4 ст.1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1704742,00 грн. (у тому числі, за 2010 рік: січень - 30261,00 грн.. квітень - 144322,00 грн., травень - 412498,00 грн., червень - 383254,00 грн., липень - 243698,00 грн., вересень - 490709,00 грн.) внаслідок завищення податкового кредиту за господарськими операціями з придбання товару (металобрухту) у ТОВ «Роун Ван», ТОВ «Загіп», СТОВ «СКАД», ТОВ «Альпан-Тредіс», ТОВ «Укрславресурс» на загальну суму 21579229,00 грн. у січні - вересені 2010 року, а також завищення податкових зобов`язань на загальну суму 19665342,00 грн. за цей же період часу за господарськими операціями з продажу металобрухту ВАТ «Дніпровський меткомбінат», ТОВ «ПФК Прометей», ТОВ «Компанія Ексім Стандарт», ТОВ «Металінвест».

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 04.04.2011 № 6956/10/23-213/0001042340 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку прибуток на 1448029,00 грн. (у тому числі, за основним платежем - 1158423,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 289606,00 грн.) та від 06.05.2011 № 9537/10/23-213/0001652340 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2130901,75 грн. (у тому числі, за основним платежем - 1704721,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 426180,75 грн.).

У судовому процесі встановлено, що позивач (покупець) уклав ряд договорів поставки металобрухту, а саме: з ТОВ «Роун Ван» - від 20.10.2009 № 20/10-РВ та додаткова угода від 29.12.2009; з ТОВ «Альпан-Тредіс» - від 10.02.2010 № 10-02 про придбання металобрухту чорних металів; з ТОВ «Укрславресурс» - угода від 09.04.2009 № ДГ-09/04-09 про придбання металевого лому; з ТОВ «Загіп» - договір від 01.02.2010 № 01/02-М про придбання брухту сталевого. Також позивач здійснив передплату на користь СТОВ «СКАД» у розмірі 350000,00 грн. за брухт сталевий. За наслідками виконання вказаних договорів постачальники виписали податкові накладні, а позивач здійснив оплату товару ТОВ «Роун Ван» - у сумі 103392803,21 грн., ТОВ «Альпан-Тредіс» - у сумі 1128000,00 грн.; ТОВ «Укрславресурс» - 1105000,00 грн. ; ТОВ «Загіп» - 17498885 грн.; СТОВ «СКАД» - у сумі 350000,00 грн.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (робіт, послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (робіт, послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР), суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Обов'язкове встановлення факту поставки як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема в постанові від 22.10.2010 у справі за позовом Приватного підприємства «Балтімор» до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На основі досліджених у судовому процесі доказів, оцінка яким дана з дотриманням норм статті 86 КАС України, а саме: копій документів первинного обліку господарських операцій з ТОВ «Роун Ван», СТОВ «СКАД», ТОВ «Загіп», ТОВ «Альпан-Тредіс», ТОВ «Укрсплавресурс» (видаткових та податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) з надання в користування вагонів та завантаження вагонів, виписок з банківського рахунку, специфікацій до договору, актів приймання чорних металів (вторинних), актів про походження брухту чорних металів, посвідчень про вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку металобрухту чорних металів (т.1 а.с. 190-207, т.2 а.с. 1-151, 153-233, т.3 а.с. 1-243, т.4 а.с. 1-210, т.5 а.с. 1-224, т.6 а.с. 1-204, т.7 а.с. 1-201), - суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про фактичне придбання позивачем металобрухту за господарськими операціями з вищевказаними юридичними особами. Такий висновок суди зробили з врахуванням приєднаних до справи доказів подальшої реалізації позивачем металобрухту ВАТ «Дніпровський меткомбінат», ТОВ «ПФК Прометей», ТОВ «Компанія Ексім Стандарт», ТОВ «Металінвест». Як наслідок встановленого у судовому процесі факту придбання позивачем металобрухту, правильним є висновок суду про правомірне декларування позивачем в податковому обліку сум валових витрат та податкового кредиту з врахуванням витрат та сум ПДВ, сплачених за цими господарськими операціями.

Норми підпунктів 7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів, а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Отже, посилання податкового органу у судовому процесі на ознаки фіктивності вищевказаних контрагентів позивача та на нікчемність укладених між ними та позивачем правочинів, висновки про що були зроблені на підставі актів про результати зустрічних перевірок (акту Слов'янської ОДПІ від 02.07.2010 № 4647/23-3/32536262 щодо перевірки ТОВ «Укрславресурс», згідно якого зроблено висновок про нікчемність господарських операцій цього товариства з його постачальниками (ТОВ «Глобал Трейд» за 2009 рік, ТОВ «Сантар» за 2009 рік та 1 квартал 2010 року); акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 06.01.2011 № 32/23-3/35216044 щодо перевірки ТОВ «Роун Ван» з питань взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Металобудстандарт»», яким встановлено відсутність цього товариства за юридичною адресою; акту Макїівської ОДПІ від 14.07.2010 № 2225/23-3/35980201 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Альпан-Тредіс»; довідки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 17.08.2010 № 4079/15/36616152 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Загіп»; акту ДПІ у м. Херсоні від 21.06.2010 № 2886/23-2/31048042 про відсутність СТОВ «Скад» за юридичною адресою), суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали такими, що не доводять неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту, з огляду на встановлення факту придбання позивачем маталобрухту.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко І.В. Приходько